Постановка проблеми Пряме лазерне гравіювання (DLE-Direct Laser Engraving) є найсучаснішою технологією виготовлення форм інтагліодруку. Лазерне гравіювання є першим, не рахуючи етапу дизайну форм, етапом технологічного процесу, під час якого мають бути максимально дотримані запроектовані параметри гравійованих штрихів, котрі визначають як тактиль-ність відбитків (ключову захисну ознаку, яку забезпечує інтагліодрук), так і їх колірні характеристики. Тому визначення якості відтворення гравійованих штрихів та її залежності від запроектованих параметрів профілю є актуальним завданням, що дозволить удосконалити режими оброблення форм DLE та розширить її використання у виробництві захищеної поліграфічної продукції.

Постановка проблеми Для виготовлення вітчизняних банкнот передбачається використання нового двошарового паперу. Одношаровий банкнотний папір, що використовується на даний час, виготовляється із застосуванням меламіно-формальдегідних смол. Від якості проклейки залежить ряд характеристик паперу, зокрема, пористість, поглинаюча здатність, гладкість. Використання формальдегідів забезпечує високу якість проклейки паперу, але в той же час ця речовина є алергеном [1, 2]. В зв'язку з цим новий двошаровий папір було виготовлено за безформальдегідною технологією. Зміна технології виготовлення паперу може суттєво вплинути на якісні характеристики відбит-ків, отриманих на ньому. Тому, варто дослідити вплив параметрів нового виду паперу на друкарсько-технічні властивості та якість поліграфічної продукції. Мета роботи Дослідження фізико-механічних і колірних характеристик двошарового банкнотного паперу, а також мікрогеометрії поверхні паперового полотна та перебивання фарби на зворотну сторону відбитка. Результати проведених досліджень Для проведення експериментальних досліджень було використано два види паперу для друку банкнот номіналом 10 гривеньодно-та двошаровий, фізико-технічні характеристики яких було УДК 655.531 © Т. Ю. Киричок, д-р техн. наук, професор, Н. Л. Талімонова, канд. техн. наук, доцент, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ, Україна, В. А. Баглай, генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ, аспірант, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ, Україна, Я. Ю. Талімонов, головний фахівець технологічного відділу Банкнотної фабрики Банкнотно-монетного двору НБУ, аспірант, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ, Україна ДОСЛІДЖЕННЯ ЯВИЩА ПЕРЕБИВАННЯ ФАРБИ НА ПАПЕРІ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, ВИГОТОВЛЕНОГО ЗА РІЗНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ Досліджено фізико-механічні, колірні характеристики двошарового банкнотного паперу, мікрогеометрію поверхні паперового полотна та явище перебивання фарби на зворот відбитка. Ключові слова: банкнотний папір; перебивання; друкарська фарба; мікрогеометрія поверхні паперу; колір.

Визначення якості відтворення гравійованих штрихів та виявлення зaкономiрностей формувaння фaрбового шaру тa його зaлежностей вiд параметрів друкарських форм, виготовлених  за технологією DLE, є aктуaльним нaуково-технiчним зaвдaнням, вирішення якого забезпечить надання певних наукових рекомендацій щодо  технологічного процесу виготовлення DLE форм. Тому метою дослідження було встановити взаємозв'язок якості відтворення запроектованого профілю гравійованих штрихів форм інтагліодруку, отриманих прямим лазерним гравіюванням з подальшим нанесенням захисного покриття нітриду хрому напиленням, та графічної та градаційної точності відбитків інтагліодруку, виготовлених із застосуванням цих форм. Для досягнення цієї мети була виготовлена модельна форма із вигравійованими друкарськими елементами заданих геометричних параметрів, віддруковані зразки та проведено дослідження впливу різної геометрії та співвідношення сторін поперечних профілів на якість відтворення штрихів на відбитках. Вивчення мікрошліфів, здіснене за допомогою оптичного металографічного мікроскопу Neophot-32 показало, що всі  гравійовані штрихи зразка мають відхилення від заданого  геометричного профілю, зазвичай є несиметричними та із різною мікрогеометрією поверхні вигравійованих елементів. Дослідження надрукованих штрихів, здійснені за допомогою монокулярного цифрового мiкроскопa МОЦ–45 Мiкротех при збiльшеннi 45× iз системою вiзуaлiзaцiї Micam та профілографічного аналізу iз зaстосувaнням профiлометрa моделi 296, показали, що існує залежність показників якості формування фарбового шару від коефіцієнта спiввiдношення глибини до ширини гравійованих штрихів. Зокрема була досліджена залежність коефіцієнта втрати товщини фарбового шару, коефіцієнта розтікання фарби, показника шприцювання при фарбоперенесенні у інтагліо друці. У результаті проведених досліджень наведені рекомендації щодо підбору геометричних параметрів гравійованих елементів форми інтагліо друку.

Визначення якості відтворення отриманих методом прямого лазерного гравіювання (DLE — Direct Laser Engraving) штрихів форми інтагліодруку та її залежності від запроектованих параметрів профілю є актуальним завданням, що дозволить удосконалити режими оброблення форм DLE та розширить її використання у виробництві захищеної поліграфічної продукції. Дослідження методом оптичної металографії шліфів гравійованих штрихів тридцяти видів, що відрізнялися запроектованим профілем (глибиною (20‒100 мкм), шириною (30‒100 мкм), кутом нахилу стінок штриха (600‒900)) та потужністю гравіювання, утворених методом DLE на латунній пластині, показало, що всі гравійовані штрихи зразка мають суттєві відхилення від заданого геометричного профіля і зазвичай є несиметричними. Оскільки стан поверхні штрихів є ще одним додатковим фактором забезпечення зносостійкості форм DLE + PVD, то для урахування цього параметру було розроблено принципи бального оцінювання поверхні штрихів на основі порівняння зі зразком за 5-бальною шкалою В експериментальних дослідженнях встановлено, що, незважаючи на суттєві відмінності профіля, що був отриманий гравіюванням, і запроектованого, з погляду можливої тактильності відбитків (найсуттєвішого параметру інтагліодруку), переважна більшість режимів виготовлення і профілів забезпечує достатньо високу відповідність ширини штриха (80‒130 %) запроектованому. Глибина штриха змінюється суттєвіше — від 60 % від запроектованого до майже 200 %. Через суттєве відхилення профілю від запроектованого площа перетину штрихів перебуває в межах 40‒90 % від запроектованого. Найкращі геометричні параметри мають прямокутні штрихи невеликого розміру. З погляду відтворення геометричної форми штрихів кращі параметри мають трапецієподібні профілі. З погляду якості поверхні штрихів — прямокутні профілі. Зниження потужності випромінювання дозволяє як забезпечити кращу якість відтворення геометричних параметрів штриха, так і забезпечити кращу якість поверхні штриха. Останнє є особливо важливим фактором забезпечення належного рівня адгезії захисного покриття до латунної основи, тобто в подальшому — вищої тиражостійкості. Таким чином, стан поверхні штрихів є ще одним додатковим фактором забезпечення зносостійкості форм DLE + PVD.

Сучасна поліграфічна галузь займається не тільки поліграфічною промисловістю, але й проникла у різні сфери діяльності людини, науки і техніки, такі як інформаційні технології, математичне моделювання, матеріалознавство, метрологія, стандартизація, сертифікація, дизайн тощо. Тому спрямованість та різноманітність сучасного видавництва та поліграфії  були відображені у стандартах вищої освіти спеціальності 186 Видавництво та поліграфія, де визначено опис предметної області. Таку підготовку проводять в КПІ ім. Ігоря Сікорського, Українській академії друкарства і Львівській політехніці. Науковий складник підготовки докторів філософії передбачає як виконання власного наукового дослідження, так і публікування його результатів у фахових виданнях України та закордоном. Наведені вимоги до публікування результатів дисертації на здобуття наукових ступенів кандидата наук, доктора наук та доктора філософії. Проаналізовано українські та закордонні фахові видання, в яких могли б публікуватися науковці зі спеціальності 186 Видавництво та поліграфія. У результаті роботи було виявлено відповідний перелік журналів, області знань та найпопулярніші бази даних. Для прикладу було наведено статті для обраних закордонних журналів, які розділені за областями знань. А також було наведено перелік фахових видань України. Також було проаналізовано можливість повернення статті автору на доопрацювання та наведено вимоги до опублікування у базах Web of Science та Scopus. Визначено критерії успішного публікування та вимоги до опублікування результатів наукової діяльності, такі як оригінальність та логічність статті, написання професійною англійською мовою, відповідність оформлення статті, помірний заголовок, інформація про автора, розгорнута анотація, наявність вступу, матеріалів та методів, результатів, обговорення, висновків, список використаних джерел.