No abstract

Changes in the NothernBorder of the Home Range of the Dice Snake, Natrix tessellata (Reptilia, Colubridae), in the Dnipro Basin (Ukraine). Nekrasova O. D., Gavris G. G., Kuybida V. V. -A new distribution boundary of the dice snake, Natrix tessellate (Laurenti, 1768), in Ukraine has been established. The northern edge currently lies within the valley of the middle course of the Dnipro River: Trakhtemyriv Peninsula, Cherkasy Region on the right side (49°59ђ N, 31°25ђ Å); on the left side in Kyiv Region within Pereyaslav-Khmelnytsky District: at a fishermen's station (50°02' N, 31°17' Å), yacht club (Kurinoye Estuary 50°02ђ N, 31°29ђ E); Lubny, Poltava Region (49°58ђ N, 33°01ђ Å). These points are located 70-80 km northwards from the previous boundary of the species home range. The level of Natrix tessellata population polymorphism in the North of Cherkasy Region is high; more than 40 % of specimens are dark-colored.K e y w o r d s: reptiles, Natrix tessellata, dice snake, home range, Ukraine.

Мікробіота людини ‒ важливий чинник для покращення стану здоров’я і спортивних результатів. На сьогодні механізм впливу фізичної активності та існуючих дієт на мікроорганізми людей і тварин не з’ясовано, що й стало метою цього оглядового дослідження. Застосовано метод дослідження, який ґрунтується на використанні ключових слів для пошуку наукових джерел в електронних базах даних PubMed та SPORTD iscus. Встановлено, що механізм впливу мікробіоти включає взаємопов’язані чинники та шляхи: 1) активацію гіпоталамічно-гіпофізарно-надниркової осі та біосинтез гормонів, ферментів, вітамінів, імуномодуляторів, факторів росту фібробластів, антибіотиків; 2) вплив на центральну та ентеральну нервові системи; 3) пригнічення сигнальних шляхів рецептора TLR4, який задіяний в імунній та запальній відповіді; 4) підвищення біосинтезу кишкового імуноглобуліну А та резистентності до колонізації специфічними коменсальними мікроорганізмами; 5) зміну профілю жовчних кислот, які мають антимікробну функцію і здійснюють селективний тиск на певні штами бактерій; 6) прискорення процесу утворення коротколанцюгових жирних кислот (ацетату, пропіонату, бутирату), виникнення ефекту знеболення та зниження рівня ліпополісахаридів крові; 7) інтенсифікацію життєдіяльності грамнегативних мікроорганізмів Veillonella,   які   перетворюють   лактат   в   бутират,   важливого   для   синтезу   муцину, енергозабезпечення колоноцитів, захисту кишкового епітелію, енергозабезпечення та зростання витривалості; 8) підтримку глікемічного гомеостазу; 9) утилізацію кетокислот та активних форм кисню; 10) зміну бар’єрної функції та проникності кишківника; 11) посилення транслокації бактерій із товстої кишки в кровоносні та лімфатичні шляхи; 12) вивільнення міокінів з клітин м’язових волокон; 13) скорочення часу проходження харчових мас через кишківник; 14) поглинання поживних речовин; 15) стійкість до колонізації патогенів; 16) зміни стану гідратації тощо. Мікробіоту можна модифікувати короткочасними змінами дієти, але зміни зберігаються лише протягом кількох днів. Дієти з малою кількістю клітковини й багаті очищеними вуглеводами та жирами викликають зменшення різноманітності та активності спільноти мікроорганізмів. При ферментації не перетравних вуглеводів утворюються солі та ефіри органічних кислот: ацетат, пропіонат і бутират; гази H2 і CO2; аміак; аміни; феноли та енергія, яку бактерії використовують для росту та підтримки клітинної функції.

Термічний вплив сауни на організм людини є різновидом термостресу. Досі спортивні, біохімічні, фізіологічні, медичні аспекти впливу тепла через призму динаміки змін в організмі людини комплексно не вивчені. Суперечливими є результати частини експериментаторів щодо нервової та гуморальної регуляції в різних системах органів людини. Не повністю з’ясовано ефекти сауни в процесі акліматизації до змагань в країнах з жарким кліматом, підтриманні спортивних кондицій травмованих спортсменів і представників масового спорту, корекції швидкісно-силових якостей та витривалості. Зазначені аспекти проблеми мають велике значення для сучасної теорії та методики фізичної культури і спорту, оптимальних здоров’язберігальних технологій. Тому проблема вивчення різновекторного впливу сауни є актуальною і додаткових доказів не потребує. Метою оглядового дослідження було з’ясування біохімічних, фізіологічних механізмів адаптації організму людини до перегріву, обезводнення упродовж різних фаз сеансу, віддалених оздоровчих і спортивних результатів та осучаснення методики її застосування. Пошук літератури у статті здійснено за методикою використання зазначених вище ключових слів в електронній базі даних PubMed. Пошукові терміни стосовно біологічних, медичних та спортивних аспектів впливу сауни, механізмів адаптації до неї та методики застосування термотерапії уведено в різних комбінаціях, використовуючи списки літератури в оригінальних наукових статях та оглядах. Результати дослідження та висновки: з’ясовано деякі аспекти механізму впливу тепла на фізичні кондиції та спортивні показники швидкісно-силової діяльності, витривалості людей та методики його використання. Показано місце, роль, динаміку змін активних форм кисню, балансу між ними та антиоксидантною системою. Уточнено наслідки змін температури ядра тіла людини та стабілізаційну функцію білків термального шоку. Зроблено спробу усунення протиріччя в розумінні експериментальних результатів щодо ендокринної та нервової регуляції в різних системах організму.

Анотація. Вступ. Під час довготривалих випробувань спортсмени змушені харчуватися по дистанції. Вживання вуглеводно-електролітних речовин вирішує, щонайменше, кілька завдань: покращення спортивного результату, уникнення шлунково-кишківникових розладів та збереження здоров’я. Основною транспортною енергетичною формою вуглеводів в триатлоні є глюкоза. Водночас всмоктування глюкози може бути обмежене здатністю ентероцитів кишкової транспортної системи. У сучасній літературі та методиці дані, які стосуються використання вуглеводних батончиків, гелів та розчинів ще й досі суперечливі щодо їх вживання до тренування, під час випробування та після нього. До того ж, не у повній мірі розкрито взаємозв’язок між механізмом транспорту та енергогенеруючим окисненням моносахаридів. Проблема оптимізації вуглеводного енергозабезпечення в триатлоні є актуальною, тому що має теоретичний і практичний характер. Метою оглядового дослідження було з’ясування механізму ефективного проникнення вуглеводів в кровоносну систему, швидкості їх екзогенного окиснення та оптимізації методики харчування по дистанції в триатлоні. Методи дослідження: теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел, електронної бази даних PubMed. Результати дослідження та висновки. Вуглеводи проникають з просвіту кишківника в ентероцити, а з них у кровоносну систему за участі різних переносників. Вживання змішаних типів вуглеводів (глюкоза + фруктоза + трегалоза) збільшує швидкість поглинання вуглеводів шлунково-кишковим трактом та швидкість їх окиснення в клітинах організму.