Sowing quality of winter wheat seeds depending on the component composition of protectants The influence of multicomponent protectants on the sowing quality of winter wheat seeds was studied. It was found that the presowing treatment reduces laboratory germination of seeds. With the statistical analysis the significant negative correlation effect (r = -0.63) of the amount of active ingredients in the protectant composition on the length of the seedling was found. The radicle length (r=-0,17) was weakly dependent on the component composition of protectants. Kantaris had the greatest depressant effect on seed sowing qualities. Keywords: soft winter wheat, multicomponent protectants, presowing treatment, germination, seedlings, radicles.

Метою проведених досліджень було визначення впливу допосівної обробки насіння хімічними препаратами для стерилізації та знезараження на посівну якість насіння та активацію ростових процесів у проростках пшениці озимої. Методи. Було використано поетапну поверхневу стерилізацію вихідного матеріалу розчинами 1%-го перманганату калію, 96-% етанолу та 0,1%-го нітрату срібла. Для подальшої обробки було використано фунгіцидні протруйники Раксіл Ультра та Ламардор, як окремо, так і в сумішах з інсектицидним протруйником Гаучо. Контролем слугувала обробка водою. Результати. Встановлено, що хімічна стерилізація насіння перед пророщуванням сприяє знищенню зовнішньої інфекції, однак призводить до пригніченні початкового росту. Використання протруйників зменшувало енергію проростання та схожість насіння, однак його вплив на ростові процеси був неоднозначним. Результати проведених досліджень показують, що допосівна обробка насіння різними хімічними речовинами мала неоднозначний вплив на розвиток оксидативного стресу. Встановлено, що стимулюючий вплив на активацію первинних ростових процесів у рослинах пшениці озимої мало використання для допосівної обробки насіння протруйника Ламардор. Висновки. За сукупною характеристикою впливу досліджуваних препаратів на посівну якість насіння було виділено протруйник Ламардор, який забезпечував надійний захист від збудників хвороб та активне формування проростка та первинних коренів, довжина яких переважала контрольний варіант на 29% і 7% у стадію розвитку ВВСН 07 та на 28% і 43% у стадію ВВСН 10 відповідно. За вмістом сухої речовини в колеоптилі та коренях вказаний варіант обробки дещо поступався контролю за рахунок зростання активності вільнорадикальних процесів. Проте за комплексною характеристикою процесу проростання (індекс енергії), використання для допосівної обробки насіння препарату Ламардор сприяло формуванню найбільш життєздатних рослин.

Для забезпечення оптимального поживного режиму рослин пшениці озимої необхідно узгодити систему удобрення із біологічними особливостями культури. Даний агрозахід сприяє активному формуванню листової поверхні рослин, що в подальшому проявляється у формуванні високого врожаю із гарними показниками якості зерна. Метою дослідження було визначення ефективності застосування мінеральних добрив у якості припосівного внесення та позакореневого підживлення рослин пшениці озимої. Дослідження проводилися із використанням припосівного внесення калійних добрив та позакореневого підживлення карбамідом (N), сульфатом магнію (Mg) та монофосфатом калію (Pk) для сорту пшениці озимої Шестопалівка в умовах Науково-навчального центру Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного. Площа листової поверхні рослин пшениці озимої сорту Шестопалівка коливалася в межах 15,85–48,46 тис. м2/ га залежно від фази розвитку та варіанту досліду і залежала від системи мінерального живлення. Найвищі значення вказаного показника на рівні 39,29–48,46 тис. м2/га були відмічені у фазу виходу в трубку. Найбільший приріст площі листової поверхні в середньому за період вегетації було відмічено при застосуванні повного комплексу добрив для позакореневого підживлення (N+Mg+Pk) на фоні припосівного внесення К12, який становив 14% порівняно з контролем. Найвищі значення чистої продуктивності фотосинтезу на рівні 9,83–10,53 г/м2 за добу для сорту Шестопалівка було відмічено у міжфазний період кущіння-вихід в трубку. Встановлено, що припосівне внесення К12 сприяло зростанню ЧПФ лише в міжфазний період вихід в трубку–колосіння – у 1,76 рази порівняно із варіантами без його внесення. В цілому більші значення показника ЧПФ було зафіксовано за використання припосівного внесення калійних добрив сумісно із позакореневим підживленням N+Mg+Pk – в середньому за період вегетації на 15% більше, порівняно із варіантом N+Mg+Pk на фоні К0. Таким чином, внесення досліджуваних мінеральних добрив сприяло активному росту рослин пшениці озимої та розвитку їх листової поверхні, що забезпечило стабільну роботу фотосинтетичного апарату і в подальшому вплинуло на формуванню продуктивності посівів.