No abstract

Актуальність. Людство почало змінювати генетичну структуру організмів для підвищення загальної продуктивності рослин, надання їм стійкості проти різних хвороб, шкідників, гербіцидів, абіотичних стресових чинників. Перші комерційні біотехнологічні культури почали вирощувати у світі в 1996 році. За даними International Service for the Acquisition of Agri-Biotech Applications [1] у 2017 році площа, зайнята біотехнологічними культурами сягнула 189,9 млн га. Переважно вирощуються генетично модифіковані сорти чотирьох видів сільськогосподарських культур (соя, бавовна, кукурудза, ріпак), серед яких найбільша площа засія-ВПЛИВ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОЇ СОЇ НА ПОСТНАТАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЩУРІВ ТРЕТЬОГО ПОКОЛІННЯ За об'ємами вирощування сої Україна є однією з лідерів у Європі та світі. За неофіційними оцінюваннями понад 50 % посівів сої в Україні засівається трансгенними сортами. Оскільки площі, зайняті генетично модифікованою соєю постійно розширюються, треба детально оцінити потенційні загрози, пов'язані зі споживанням цього продукту. У статті наведені результати дослідження впливу традиційної та генетично модифікованої сої в складі раціону зі вмістом 35 % за протеїном на постнатальний розвиток щурів третього покоління. Проводили підрахунок кількості живих і мертвих нащадків, визначали середню величину приплоду, візуально фіксували загальний фізичний розвиток, вираховували виживаність, визначали зміну маси тіла щуренят упродовж 2 місяців. Результати досліджень свідчать про відсутність негативного впливу термічно оброблених генетично модифікованих соєвих бобів на репродуктивні функції щурів та фізичний розвиток нащадків третього покоління. Проведено порівняння постнатального розвитку щурів контрольної та дослідних груп. Статистично не виявлено вірогідної різниці між експериментальними групами. Показники були у межах фізіологічних норм, характерних для даних тварин. Заразом виявили тенденцію до зменшення кількості щуренят у підсисному віці у групі, яка отримувала генетично модифіковану сою.