Реферат – частота ампутацій нижніх кінцівок зростає у всьому світі через високий рівень дорожньо-транспортних пригод та судинних захворювань. Транстибіальні ампутанти часто використовують протез як реабілітаційний засіб для відновлення повсякденної діяльності. Протез складається з кількох важливих компонентів, таких як приймальна гільза, подовжувач, щиколотка та стопа. Приймальна гільза забезпечує з'єднання між залишковою кінцівкою (куксою) та іншими компонентами протезного пристрою. Встановлення та конструкція приймальної гільзи є найскладнішою процедурою через унікальність та складність залишкової кінцівки кожного ампутованого. Незручний протез через неправильне встановлення на залишковій зоні роз'єму кінцівки може призвести до надмірних навантажень, пістонтів (вертикальні рухи всередині гнізда), подразнення шкіри та виразок і навіть до потенційної реампутації. Розподіл напружень між залишковою кінцівкою та приймальною гільзою при транстибіальній ампутації розглядається як прямий показник якості пристосування та комфорту приймальної гільзи. У зв’язку з цим, дослідники дуже зацікавлені у кількісній оцінці цих напружень на межі розділу, щоб оцінити ступінь будь-якого потенційного пошкодження, спричиненого приймальною гільзою на залишкові тканини кінцівок. Протягом останніх 50 років були використані різноманітні методи вимірювання, для визначення локалізацій надмірних напружень, які можуть призвести до пошкодження шкірних покривів, порівняння розподілу напружень у різних конструкціях приймальних гільз, а також для оцінки системи амортизації при протезуванні нижніх кінцівок. Результати таких методів вимірювання сприяли вдосконаленню конструкції та монтажу транстибіальних приймальних гільз. Ця стаття має на меті оглянути принципи роботи, переваги та недоліки традиційних та нових методів, що використовуються для вимірювання напруги на межі приймальна гільза – залишкова кінцівка. У статті також оглянуто еволюцію різних концепцій приймальних гільз та досліджень напружень на межі приймальна гільза – залишкова кінцівка, проведених за останні п’ять десятиліть, надано  уявлення про останні тенденції в дизайні приймальних гільз та наведено міркування  щодо ефективних інструментів вимірювання напружень, які призводять до створення функціональної приймальної гільзи.  Ключові слова: приймальна гільза; транстибіальний ампутант; вимірювання напружень; залишкова кінцівка, тензодатчики, п’єзорезистивні датчики, п’єзоелектричні датчики, ємнісні датчики, оптичні датчики

В останні роки кількість захворювань, травм і патологій опорно-рухового апарату неухильно зростає, що істотно впливає на якість життя. Аналіз ходи людини є предметом багатьох наукових досліджень та інструментом для кількісної оцінки порушень ходи, що забезпечує функціональну діагностику, оцінку тяжкості травми, моніторинг та прогнозування прогресу реабілітації пацієнта. Різноманітні захворювання та травми опорних органів часто супроводжуються серйозними функціональними порушеннями опорно-рухового апарату, зниженням м’язової сили та тонусу, втратою здатності до нормальних рухів, що в кінцевому підсумку призводить до втрати працездатності та подальшої інвалідності. Для об’єктивної оцінки впливу розподілу навантаження на локомоцію необхідний клінічний аналіз руху та постурологічне дослідження (дослідження положення тіла). У сучасній біомедичній інженерії досить перспективним напрямком є клінічний аналіз рухової активності – дослідження різних патологій ходи та основної стійки за допомогою методів біомеханіки. Методологія правильного проведення клінічного аналізу та його інтерпретація мають першочергове значення при дослідженні ходи пацієнта. Ця стаття має на меті оглянути періоди та фази ходи та на основі виокремленої інформації провести теоретичне дослідження для написання методики визначення якості ходи. У статті також описаний принцип роботи та побудови системи для дослідження якості ходи.  Ключові слова: розподіл ваги на стопи, постурологічне дослідження, розподіл ваги в динаміці, клінічний аналіз ходи, періоди ходи, фази ходи, методика визначення якості ходи, середній імпульс під час ходи