У статті проаналізовано головні реабілітаційні підходи, які застосовують при дисфункції тазового дна в жінок у післяпологовий період. Використання технологій фізичної та реабілітаційної медицини повин­но ґрунтуватися на результатах якісних рандомізованих контрольованих клінічних досліджень, які є основою для розробки клінічних рекомендацій.

РЕЗЮМЕ. Цукровий діабет (ЦД) є поширеним захворюванням, створює велику медико-соціальну проблему через свій хронічний перебіг, ускладнення та  погіршення якості життя хворих. Мета. Оцінка впливу телереабілітації на якість життя  у пацієнтів з цукровим діабетом після стаціонарного лікування. Матеріал і методи. Обстежений 41 пацієнт з  ЦД 2-го типу. Після стаціонарного етапу пацієнти продовжили лікування на амбулаторному етапі, їм було призначено медикаментозне лікування ЦД 2-го типу згідно з протоколом, аеробні вправи і вправи Buerger – Allen для зміцнення нижніх кінцівок. Усім пацієнтам було запропоновано вести щоденник самоконтролю. Методом рандомізації пацієнти були поділені на 2 групи: контрольна група (КГ) – 20 пацієнтів, які самостійно виконували і контролювали фізичні навантаження; 21 пацієнту експериментальної групи (ЕГ) додатково проводили контроль ефективності та виконання вправ за допомогою програми телереабілітації протягом 1 місяця. Фізичну активність визначали за допомогою Міжнародного опитувальника фізичної активності (International Physical Activity Questionnaire – IPAQ). Оцінку якості життя проводили за допомогою опитувальника EQ-5D-3L до лікування, через 1 та 6 місяців після проведеної терапії. Результати. До лікування у пацієнтів із ЦД, згідно з даними опитувальника IPAQ, фізична активність (ФА) була низькою (менше 17 балів), а після застосування запропонованих методів фізичної терапії ФА у КГ залишилася низькою, а в ЕГ збільшилась до середнього рівня (до 20 балів). У всіх досліджуваних пацієнтів через 1 місяць після застосування методів фізичної терапії відбулися позитивні зміни якості життя. Застосування телереабілітації у пацієнтів з ЦД 2-го типу сприяє достовірно позитивній динаміці показників якості життя та подовжує тривалість клінічного ефекту до 6 місяців, на відміну від пацієнтів КГ (p<0,05). Про це свідчить достовірна позитивна динаміка суб'єктивних симптомів ЕГ, порівняно з КГ, таких як покращення звичайної повсякденної активності (в 3 рази, p<0,05), зменшення частоти дискомфорту та болю (у 3,2 раза, p<0,05), а також зменшення тривоги та депресії (у 6,3 раза, p<0,05). Висновки. Використання телереабілітації у комплексному лікуванні пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу сприяє покращенню якості життя пацієнтів на довготривалий період.

У статті йдеться про застосування методу сенсорної інтеграції в дітей з порушеннями психомоторного розвитку. Численні несприятливі чинники діють у пренатальний, перинатальний та постнатальний періоди життя і можуть викликати легкі або серйозні відхилення від нормального психомоторного розвитку. Тому важливо виявляти немовлят з неврологічними факторами ризику та немовлят, які вже мають затримку в нормальному розвитку, щоб негайно розпочати процес реабілітації. Одним із методів впливу на психомоторний розвиток є терапія за допомогою методу сенсорної інтеграції.

Статтю присвячено дослідженню ефективності програми реабілітації з використанням методу ударно-­хвильової терапії для корекції дисфункції крижово-клубових суглобів. Проведене дослідження пока­зало, що застосування у пацієнтів з дисфункцією крижово-клубових суглобів реабілітаційного комп­лексу з використанням методу ударно-хвильової терапії сприяє достовірному зменшенню больового синдрому, відновленню координованого мʼязового скорочення, підвищенню опороздатності крижово-­клубових суглобів та покращенню показників гнучкості.

Статтю присвячено вивченню ефективності ударно-хвильової терапії у пацієнтів з післяінсультною спастичністю. Дослідження, виконані впродовж останнього десятиліття, підтверджують деякі зміни в підходах до реабілітації хворих зі спастичністю після перенесення інсульту. В цьому огляді літератури показано, що ударно-хвильова терапія є ефективним методом при проведенні реабілітації завдяки своєму неінвазивному підходу, відсутності основних побічних ефектів, хорошій переносимості та комплаєнсу з пацієнтами з післяінсультною спастичністю.