It is proved that one of the main reasons for the winter wheat yield decrease is damage of plants in the autumn-winter season by low temperatures in the absence of snow cover and the harmful effects of ground ice crust, which is formed due an alternation between long-term thaws and frosts. It was found that according to adaptability indicators the best for cultivation in the Steppe zone are Smuglianka, Lymarivna, Oriika, Mudrist odeska, Askaniiska varieties of winter wheat. All of them are char-acterized by the sufficient winter hardiness, frost and drought resistance. Over the years of research, the av-erage yield of these varieties was: Smuglianka – 5.31 t/ha, Lymarivna – 6.04 t/ha, Oriika – 6.08 t/ha, Mudrist odeska – 5.84 t/ha, Askaniiska – 6.90 t/ha. Studies was established that for cultivation in arid conditions of the Steppe zone considering the adap-tive and plastic properties of winter wheat, the best varieties were such as: Bohynia, Oleksiivka, Donetska 48, Smuglianka, Epokha Odeska, Kiriia, Zolotokolosa, Blahodarka Odeska, Boghdana, List 25, Rozkishna. It is determined that an important element of agricultural technology improvement for winter wheat cultivation in the eastern part of the Northern Steppe of Ukraine is the genetic potential consideration of modern varieties, namely adaptive properties to increasing of yield by 11–50 % and raise of gross grain har-vest. In particular, plastic varieties of winter wheat are characterized by the formation of consistently high yields in different weather conditions. It is established that the winter wheat varieties of Ukrainian selection and including of different groups of maturity are advisably to grow in a Steppe zone. The share of cultivation areas under early and medium-late varieties should be 10–15 %, and medium-early and medium-ripe – 30–45 %. Key words: variety, yield, weather conditions, productivity, winter hardiness, varietal characteristic.

У статті показано вплив біопрепаратів, які найбільш адаптовані до системи забезпечення рос-линам необхідних елементів живлення на фоні підбору найкращих агрохімічних антистресових па-кетів з метою стабілізації отримання запланованих урожаїв у Степовому ареалі. Доведено, що за схемою внесення препаратів у різні фази розвитку рослин, наприкінці фази кущіння було проведено біометричний аналіз рослин з 1 м2 по варіантах досліду, де використання препаратів, що вивчались, суттєво вплинули на показник «висота рослин». Найвищим цей показник був на варіанті Гумат ка-лію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу відновлення вегетації (весна)) + Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу вихід у трубку), що більший за контроль на 5,1 см. Досліджено, що для показників «кількість стебел» та «коефіцієнт кущіння» значну прибавку віднос-но контрольного варіанту забезпечило використання варіанту Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу відновлення вегетації (весна) + Гумат калію РОСТ ОК Хелат цинку (обприс-кування у фазу вихід у трубку) + сірка (обприскування у фазу вихід у трубку) + Гумат калію РОСТ ОК Зерновий (обприскування у фазу молочна стиглість). Доведено, що використання комплексних добрив Rost OK протягом вегетації пшениці озимої сприяло суттєвому покращенню показників структури врожаю. Додаткове стимулювання рослин у фазу кущіння (осінь) сприяло формуванню додаткових продуктивних пагонів порівняно з контролем. Використання препарату Гумат калію РОСТ ОК Універсальний дало змогу підвищити коефіцієнт продуктивного кущіння від 22,2 % до 55,6 %. Використання в цю фазу препарату Гумат калію РОСТ ОК бор підвищило відповідний показ-ник з 27,8 % до 38,9 %. Доведено, що найбільш суттєвий вплив в умовах східної частини Північного Степу, забезпечувало комплексне застосування препаратів, що вивчались безпосередньо на всіх ета-пах органогенезу. Додаткове живлення ріст стимулюючими препаратами у фазах, які відповідають за формування того чи того показника продуктивності рослин сприяє посиленню фізіологічних про-цесів у рослині. Визначено, що найбільш істотна прибавка зерна була на варіантах, де кратність обробок була найбільшою, та підтримувала рослини додатковим живленням особливо на останніх етапах органогенезу. Урожайність на таких варіантах підвищувалась від 1,1 /га до 3,8 т/га.

Studies were conducted in the Northern Steppe of Ukraine with the aim to increase the drought resistance of spring barley through such agrotechnical methods as: selection of new adaptive varieties, as well as improving the fertilizer system through the use of new nutrient complexes. New promising drought-resistant varieties of spring barley such as Stepovyk, Avers, Pryazovskyi 9, Chudovyi, Donetsk 14 are intended for cultivation in the Northern Steppe of Ukraine. It is established that the use of the new Nutrient Complex 3 increases the yield with the mineral fertilizer system by 1.37 t/ha, with the organo-mineral fertilizer system —by 2.08 t/ha, and Nutrient Complex 1 with the biological fertilizer system —by 1.6 t/ha,compared with control sample without the use of nutrient complexes.

Метою дослідження є розробка методологічного підходу та вдосконалення адаптивної технології вирощування пшениці озимої через обґрунтування принципів підвищення адаптивності рослин пшениці озимої в східній частині Північного Степу України. Методика дослідження. Дослідження проводились в період 2018–2020 роках у польовій сівозміні ДП ДГ «Забойщик». Для детального дослідження особливостей формування агроценозів різних сортів пшениці озимої у дослідах висівали внесені до Реєстру сорти пшениці озимої, рекомендовані для вирощування в Степовій зоні України. Дослідження проводили у польових дослідах, закладених за методом послідовних ділянок, систематичним способом. Повторність у дослідах – триразова. Площа облікової ділянки становила 40–80 м2. Підготовка ґрунту в передпосівний період була спрямована на максимальне збереження і накопичення вологи у ґрунті та знищення бур’янів. Результати. У статті наведені результати сортів пшениці м’якої озимої різних селекційних центрів (61 сорт) за адаптивними показниками. За результатами погодних умов прохолодна та волога погода весни за роки досліджень сприяла інтенсивному формуванню рослинами загальних стебел. За результатами досліджень найвищий коефіцієнт загального кущіння формували рослини сортів Вежа, Легенда білоцерківська, Романівна. Проте, такі погодні умови, не дозволили рослинам зі значної кількості загальних стебел сформувати продуктивні. Більша кількість сортів екологічного сортовипробування за коефіцієнтом продуктивного кущіння поступилася сорту-стандарту. Найвищий коефіцієнт продуктивного кущіння у досліді був у сорту Розумниця білоцерківська 1,62. Дослідженнями встановлено, що біометричні показники сортів пшениці озимої різних селекційних центрів відображали їх реакцію на зміни погодних умов, які відбувалися протягом періоду спостережень. Висновки. У середньому за роки дослідження найбільшу прибавку зерна до стандарту забезпечував сорт Овідій. Високий рівень врожайності також забезпечили сорти Кошова та Вигадка. Коефіцієнт кущіння рослин варіював від 2,53 до 5,56 залежно від сорту. Розрахунок економічної доцільності вирощування різних сортів пшениці озимої в умовах східної частини Північного Степу продемонстрував, що найбільша рентабельність була у сортів Овідій – 203,3%, Вигадка і Кошова – 163,3%, Вільшана і Самара-2 – 160,0% за урожайності 9,1 т/га, 7,9 т/га, 7,8 т/га. Собівартість 1 т зерна сортів пшениці озимої складає від 1899,00 грн. до 3409,00 грн.

No abstract