Список використаних джерел 1. Данканич Т.П. Облік турагентської діяльності та операцій по її оподаткуванню / Т.П. Данканич // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Економіка".-2010.-Спец. вип. 29, Ч.2.-С. 57-63. 2. Діденко А.В. Проблеми моделювання системи оподаткування туристичного бізнесу в Україні / А.В. Діденко // Вісник Запорізького національного університету. Серія «Економічні науки».-2010.-№1(5).-С. 89-96. 3. Мельник П.В. Напрями удосконалення оподаткування туристичнорекреаційної діяльності / П.В. Мельник, Г.Г. Старостенко [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/melnyk2.htm. 4. Новосельська Л.І. Переваги та недоліки Податкового Кодексу України / Л.І. Новосельська // Економіка планування і управління галузі.-2012.-№ 6.-С. 269-272. 5. Розметова О.Г. Державне регулювання оподаткування суб'єктів туристичної діяльності / О.Г. Розметова // Інноваційна Економіка.-2012.-№ 35.-С. 6-8. 6. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.

Текстильнi вироби є невiд'ємною частиною щоденного життя людей. В процесi експлуатацiї текстильних виробiв органiзм людини має безпосереднiй контакт з текстильними матерiалами протягом всього життя, тому питання їх безпечностi на сьогоднi є особливо важливим у виробництвi текстильних матерiалiв i одягу. Створення iнновацiйних формул мийних композицiй дозволяє поєднати високу ефективнiсть мийного процесу з наданням текстильним матерiалам спецiальних видiв опорядження. Дослiдження, спрямованi на розробку ефективних композицiй з полiфункцiональною дiєю на основi бiоПАР (поверхнево-активних речовин, якi пiддаються бiодеградацiї) iз застосуванням протимiкробних препаратiв, є актуальними i перспективними. Вони також сприяють розвитку ринку хiмiчної продукцiї, зниженню матерiалоємностi технологiї i собiвартостi послуги, пiдвищують екологiчну безпеку процесу. Проведено комплексну оцiнку змiн експлуатацiйних властивостей текстильних матерiалiв пiсля обробки композицiями екологiчно-безпечних речовин. Результати дослiдження сприятимуть зменшенню екологiчного навантаження на навколишнє середовище, здоров'я людей. Крiм того, забезпечується збереження споживчих властивостей текстильних виробiв в процесi експлуатацiї. Представлено комплексне дослiдження впливу композицiй екологiчно-безпечних речовин на гiгiєнiчнi властивостi текстильних виробiв. Проведено аналiз ефективностi дiї композицiй на технологiчнi параметри (мийна здатнiсть, антиресорбцiйна здатнiсть, концентрацiя композицiї, тривалiсть обробки) процесу видалення забруднень з текстильних виробiв з бавовни, полiефiру та їх сумiшей. Визначено кiлькiснi показники капiлярностi тканин, а саме висоту пiдняття розчину композицiй (h, мм), яка характеризує якiсть очищення пор текстильних матерiалiв. Експериментальнi данi свiдчать про те, що обробка тканин з бавовни i полiефiру та їх сумiшей композицiями сприяє пiдвищенню їх гiдрофiльностi, що виражається у покращеннi їх змочувальностi водними розчинами i збiльшенню капiлярностi вiд 131 мм до 152 мм за рахунок присутностi на матерiалах адсорбованих бiоПАР. Дослiджено вплив композицiй екологiчно-безпечних речовин на представника нормальної мiкрофлори тiла людини P. freudenreichii. Виявлено, вiдновлення культури до 104-105 клiтин/мл через 48 год експозицiї зразка тканини та в середовищi контролю стерильностi P. freudenreichii. Встановлено, що обробка текстильних виробiв при концентрацiї композицiй екологiчно-безпечних речовин 2,5 г/л є технологiчно та екологiчно доцiльною. Оскiльки досягається висока якiсть очищення виробiв (вiд 80 % до 88 %), пiдвищується капiлярнiсть текстильних матерiалiв, зберiгається здорова мiкрофлора шкiри людини. Одержанi данi дослiдження дозволяють рекомендувати застосування композицiй екологiчно-безпечних речовин, як для обробки текстильних виробiв спецiального призначення (для вiйськових, спортсменiв i т. д.), так i для домашнього текстилю Ключовi слова: екологiчно-безпечнi речовини, бiнарнi композицiї, текстильнi вироби, гiгiєнiчнi властивостi, аквачищення, протимiкробна обробка

У статті обговорені біологічні властивості рослинних препаратів, що не є настільки широко використовуваними в практичній медицині, тому їх призначення при гнійно-септичних інфекціях не могло спричинити поширеної стійкості до них. Метою роботи було встановлення та порівняння спектра протимікробних властивостей настоянок лікарських рослин для формування резерву нових джерел протимікробних засобів, одними з яких можуть бути екстракти з рослин. Скринінг протимікробних властивостей іn vitro провели для 12 рослинних настоянок на 15 тест-штамах мікроорганізмів. Виявлено наявність протимікробних властивостей у настоянок лікарських рослин, найпереконливіші результати відзначені в настоянок арніки гірської, ехінацеї пурпурової та евкаліпту. Щодо референтних штамів мікроорганізмів, мінімальна інгібуюча та мінімальна бактерицидна концентрації яких коливались від 1 : 128 до 1 : 32, помірна активність відзначена у настоянок м’яти перцевої та софори японської з показниками від 1 : 32 до 1 : 8. У свою чергу, спектр протимікробних властивостей виявився широким до колекційних штамів, що було прогнозованим, але на особливу увагу заслуговують результати, отримані з дослідження впливу на клінічні штами мікроорганізмів, які є поліантибіотикорезистентними. Так, протимікробна активність настоянок рослинного походження зменшувалась на одне розведення щодо кожного чутливого виду, а інколи співпадала, що свідчить про відсутність стійкості до даних препаратів і визначає як рівномірно чутливі референтні колекційні та клінічні штами до екстрактів рослин. Отримані результати продемонстрували, що екстракти рослин є потенційним резервом для формування нових джерел протимікробних засобів, особливо стосовно антибіотикорезистентних клінічних штамів мікроорганізмів, які формуються під постійним впливом синтетичних і напівсинтетичних препаратів.

We have developed an effective method for the preparation of 1-alkyl(aryl)-3-[4-(hydroxymethyl)-1Н-pyrazol-3-yl]ureas based on the interaction of 4-hydroxymethylpyrazole-3-carbonyl azides with primary aliphatic and aromatic amines under the conditions of Curtius reaction. In the absence of amines in the reaction mixture, in situ generated 4-hydroxymethyl-3-isocyanatopyrazoles underwent intramolecular cyclization to pyrazolo[3,4-d][1,3]oxazin-6(4Н)-ones. The latter showed a tendency to form 1-alkyl(aryl)-3-[4-(hydroxymethyl)-1Н-pyrazol-3-yl]ureas in the presence of amines.

медичний університет», м. Чернівці, Україна, 2 ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя МОЗ України», м. Київ Мета роботи-встановити особливості чутливості антибіотиків штамів S. aureus, що виділені зі слизової носа та мигдаликів, і виявити у них фактори антибіотикорезистентності. Матеріали та методи. Бактеріологічним методом дослідили матеріал зі слизової піднебінних мигдаликів, носа та виділення зовнішнього слухового проходу-відповідно 561, 56 та 15 висівів. Ідентифікацію культур виділених мікроорганізмів виконали за морфологічними, тинкторіальними та фізіолого-біохімічними ознаками. Вивчили та проаналізували чутливість до антибіотиків штамів S. aureus, 211 з них виділені зі слизової піднебінних мигдаликів, 18-зі слизової носових ходів. У всіх виділених штамів S. aureus визначали наявність факторів антибіотикорезистентності (ФА)-ß-лактамаз (БЛ) і пеніцилінзв'язувального білка (ПЗБ). Результати. Високі відсотки стійких до ß-лактамних атибіотиків і макролідів штамів встановлено в обох групах культур, які вивчали. Однак кількість резистентних форм до цих антибіотиків була більшою серед назальних штамів. Водночас серед них не виявили жодного стійкого штаму до аміноглікозидів, фторхінолонів, лінкозамідів, тетрациклінів, як і до ванкоміцину. До останнього виявилися стійкими 9,57 % штамів, що виділені зі слизової мигдаликів. Фактори антибіотикорезистентності БЛ і ПЗБ у виділених штамів S. aureus частіше траплялися в назальних ізолятів (БЛ-83,3 %, ПЗБ-66,7 %), ніж у штамів, що виділені з піднебінних мигдаликів (БЛ-66,3 %, ПЗБ-38,6 %), р < 0,05. Чутливість до антибіотиків штамів S. aureus, які мали обидва ФА одночасно (30 штамів), і штамів, які не мали жодного з них (26 штамів), виявилась різною. Серед штамів з ФА 100 % були резистентними до бензилпеніциліну, 93,3 %-до оксациліну, 36,7 %-до ванкоміцину. Серед штамів без ФА резистентними до цих антибіотиків були 3,9 %, 0,0 % та 7,7 % відповідно. Стійких до азитроміцину штамів було більше у групі з ФА-26,7 % проти 7,7 % у групі без ФА. До інших вивчених антибіотиків (аміноглікозидів, фторхінолонів, макролідів, лінкозамідів та тетрациклінів) штами обох груп виявились високочутливими з незначною різницею. Висновки. Штами S. aureus, виділені зі слизових оболонок носа та мигдаликів, відрізняються за чутливістю до антибіотиків та наявністю ФА. Серед назальних штамів S. aureus більше стійких до ß-лактамних атибіотиків і макролідів. Ванкоміцинрезистентні штами S. aureus частіше виявляють серед штамів із ФА. Особенности антибиотикорезистентности штаммов S. aureus, выделенных со слизистой носа и горла амбулаторных пациентов г. Черновцы