Однією з найгостріших проблем сучасного спорту є постійно зростаючий травматизм. Хронічні перевантаження, перенапруження під час спортивних тренувань та змагань підвищують загрозу травмування та виникнення супутніх з травмами захворювань у спортсменів. Гандбол є одним із жорстких видів спорту, для якого характерна велика кількість травм і виражена тяжкість пошкоджень, основна частина яких відбувається у гравців під час проведення змагань. Безперечно, рівень стресу впливає на травматизм: навіть проблеми в міжособистісних відносинах можуть трансформуватися в стрес, підвищити ймовірність отримання травми, а, значить, призвести до припинення спортивної діяльності або передчасного завершення кар’єри. Стресостійкість є одним із основних критеріїв фізичного і психічного здоров’я спортсмена. Мета. Визначити типи копінгстратегій, які обумовлюють схильність спортсменів до травм. Методи. Для визначення пріоритетного стилю подолання стресових ситуацій або проблем у спортсменів було використано опитувальник «Виявлення індивідуальних копінг-стратегій» Е. Хайма. Результати.  Найпоширенішими копінг-стратегіями серед обстежених спортсменів були: у когнітивній сфері – «збереження самовладання» та «надання сенсу»; в емоційній сфері – «оптимізм»; у поведінковій сфері – «відволікання». У цілому, серед спортсменів-гандболістів кількісно переважало використання адаптивних стратегій порівняно з неадаптивними і відносно адаптивними. Виявлено таку тенденцію: у дівчат наявність спортивних травм була пов’язана із зменшенням адаптивності емоційних та поведінкових копінг-стратегій та збільшенням частоти використання адаптивних когнітивних копінг-стратегій; у хлопців пережиті травми збільшували частоту використання адаптивних поведінкових копінг-стратегій і суттєво не позначалися на когнітивних і емоційних стратегіях подолання стресу.  Ключові слова: копінг-стратегії, спортивні травми, гандбол.

Резюме. Мотивація досягнення є одним з основних чинників успішності змагальної діяльності, мобілізації спортсмена до щоденних багаторічних фізичних і психічних навантажень. Одним з методів прогнозування надійності та успішності спортивної діяльності є моніторинг функціонального стану центральної нервової системи спортсменів у взаємозв'язку з їх індивідуально-типологічними характеристиками. Мета. Оцінити психофізіологічні показники спортсменів-гандболістів з різним рівнем мотивації до досягнення успіху та уникнення невдач. Методи. У дослідженні брали участь 18 спортсменів-гандболістів (КМС) віком 16-17 років. Для визначення психофізіологічних властивостей нервової системи спортсменів використовували діагностичний комплекс «Діагност-1». Для визначення рівня мотивації у спортсменів були використані тести: «Методика діагностики мотивації до досягнення успіху Т. Елерса» і «Методика діагностики мотиваційної спрямованості особистості на уникнення невдач Т. Елерса». Результати. Серед обстежених виявлено 83,3 % спортсменів з помірно високим і дуже високим рівнем мотивації досягнення успіху і 16,7 %-з середнім рівнем мотивації досягнення успіху. Виявлено 22,2 % спортсменів з високим і дуже високим рівнем мотивації уникнення невдач, 55,6 % спортсменів-із середнім рівнем мотивації уникнення невдач, 22,2 % спортсменів-з низькою мотивацією уникнення невдач. Більш високий рівень мотивації досягнення успіху відповідав більш високому рівню сили нервових процесів, працездатності головного мозку (в режимі нав'язаного ритму) і більш високій точності в реакції на рухомий об єкт (меншому сумарному запізнюванню за результатами кращої спроби). Рівень мотивації уникнення невдач у обстежених спортсменів асоціювався з моторним компонентом реакції вибору одного сигналу з трьох: чим вище був у спортсменів рівень захисту, тим більшою виявилася швидкість реакції вибору. Виявлені взаємозв'язки мотивації досягнення успіху і уникнення невдач з психофізіологічними характеристиками спортсменів можуть мати прогностичну цінність і використовуватися для оптимізації спортивного вдосконалення молоді в даному виді спорту. Ключові слова: мотивація досягнення успіху, мотивація уникнення невдач, психофізіологічні показники, спортивні травми, гандбол. Psychophysiological characteristics of handball players state with different levels of motivation to sports result

Спортсмен у своїй діяльності стикається з різними стрес-факторами: наражаєтьсяна небезпеку травми, стрес, що пов’язаний з травмою та ситуацією одужання, переживаннямпоразки та інших труднощів. Водночас відновлення постстресових станів ще є недостатньовивченим, оскільки не завжди враховується стать людини. У цілому, гендерні відмінності в по-доланні психологічного стресу невеликі і пов’язані головним чином з відмінностями в характерістресових ситуацій.Мета. Оцінка психофізіологічних характеристик кваліфікованих спортсменок-гандболісток увзаємозв’язку із стратегіями подолання стресу.Методи. Дослідження проведено на базі Олімпійського навчально-спортивного центру «Кон-ча-Заспа» та Науково-дослідного інституту НУФВСУ. У дослідженні брали участь 19 кваліфіко-ваних гандболісток (КМС, МС) віком 19–35 років, спортивний стаж – від 8 до 23 років. Для виз-начення психофізіологічних властивостей нервової системи спортсменок було використанодіагностичний комплекс «Діагност-1» (М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб). Для вивчення стратегійповедінки подолання стресу (копінг-стратегій) і визначення пріоритетного стилю подоланнястресової ситуації або проблем у спортсменок було використано «Опитувальник способів пси-хологічного подолання» (WCQ, The Ways of Coping Questionnaire) R. Lazarus і S. Folkman.Результати. У обстежених спортсменок виявлено переважання конструктивних копінг-стра-тегій: «Самоконтроль», «Пошук соціальної підтримки», «Прийняття відповідальності», «Пла-нування вирішення проблеми» і «Позитивна переоцінка». Зі збільшенням стажу спортивноготренування, у більш досвідчених спортсменок, вибір таких стратегій подолання стресу, як«Конфронтативний копінг» та «Пошук соціальної підтримки» дещо зменшувався. Спортсменкиз більшою функціональною рухливістю нервових процесів віддавали перевагу конструктивнійкопінг-стратегії «Прийняття відповідальності», та меншою мірою використовували неконструк-тивну стратегію «Конфронтативний копінг». Більш витривалі гандболістки із конструктивнихстратегій обирали стратегію «Самоконтроль», а менш витривалі – «Пошук соціальної підтрим-ки», «Планування вирішення проблеми», «Позитивна переоцінка». Із неконструктивних страте-гій більш витривалі гандболістки обирали стратегії «Дистанціювання», «Втеча–уникнення», аменш витривалі – «Конфронтативний копінг». Висновок. Виявлені взаємозв’язки конструктив-них і неконструктивних копінг-стратегій з психофізіологічними характеристиками спортсме-нок-гандболісток можуть мати прогностичну цінність та використовуватися для оптимізаціїспортивного вдосконалення молоді в даному виді спорту.

Мета. Встановити значення аматорського спорту як основи копінга емоційноговигорання у студентської молоді, виявити психологічні особливості студентів, які визначаютьуразливість до стрес-умов і схильність до формування емоційного вигорання. Методи. Пси-ходіагностична процедура була розділена на чотири частини: вимірювання емоційного виго-рання, дослідження індивідуально-типологічних властивостей, визначення психічного стануреспондентів та їх емоційних реакцій, діагностики антиципаційних здібностей. Результати.Встановлено, що заняття аматорськими видами спорту допомагають запобігти емоційномувигоранню у студентів. За всіма показниками в групі спортсменів-любителів і симптоми, і фазиемоційного вигорання менш виражені. Редукція особистісних досягнень за методикою К. Мас-лач більше виражена в групі спортсменів, що можна пояснити можливими розчаруваннями якв навчальній діяльності, так і незадоволеністю спортивними успіхами. Можна стверджувати,що спорт має сильний позитивний вплив на емоційний і психічний стан людини, захищаючипсихіку від дії стресорів, навчаючи спортсменів справлятися з труднощами, привносячи гар-монію у фізичне і психічне буття.