В статті доведено, що розвиток підприємницької активності базується на дії та взаємодії двох груп факторів, які в залежності від місця їх застосування поділяються на внутрішні та зовнішні. Стратегічне управління розглядаємо як внутрішній чинник, виникнення якого й організація функціонування здійснюється в межах бізнесу при спрямованості як на внутрішній потенціал, так й на зовнішні оточення. Другим системним фактором розвитку бізнесу виділено маркетинг, сферою імплементації якого є навколишнє оточення. Маркетинг як фактор конкурентоспроможності в даному контексті представляє собою системний підхід до взаємодії внутрішніх можливостей бізнесу з його зовнішнім потенціалом, гармонічність та ефективність якої заперечується стратегічним управлінням. Маркетинг та стратегічне управління-це діалог внутрішнього та зовнішнього середовища підприємницької структури з приводу формування довгострокових конкурентних переваг. Для активізація системних факторів рекомендовано: вдосконалити інституційну базу підприємництва, сформувати в країні стратегію підготовки управлінських кадрів.