У статті розглянуто вимоги до розробки системи підтримки прийняття рішення з використанням бази знань в залежності від положення Стратегічного оборонного бюлетеня України, формалізованого процесу прийняття воєнного рішення на основі стандартів НАТО та особливостей архітектури C4ISR. З точки зору проектування програмного забезпечення враховано стандарт направлений на процеси і організацію життєвого циклу ІС та маніфест гнучкої розробки. Розглянуті вимоги являються частковим переліком, який необхідний для побудови діаграм структури та поведінки, які описують автоматизоване управління військами на основі визначених принципів управління, ознак класифікації та базових функцій систем в країнах – членах НАТО. Розроблена функціональна модель процесу управління військами з використанням положень С4ISR, яка враховує послідовність виконання процесу ППВР та дозволяє дослідити вплив кожної підсистеми на загальний результат. Враховуючи формуляри програмного комплексу “Віраж-Планшет”, визначено кількісні показники інформації про повітряні об’єкти та засоби повітряного нападу які використовуються особою яка приймає рішення. Оцінена кількісна міра інформації, яка використана для визначення точок прийняття рішення відносно повітряних об’єктів які супроводжуються.

На теперішній час велика частина управлінських рішень залишається неформалізованою, що спричинено недосконалістю апарата, який не призначений для опису і врахування усіх особливостей процесу управління. Висока динамічність бойових дій та значна невизначеність умов обстановки призводить до значного ускладнення своєчасного і обґрунтованого прийняття управлінського рішення. Враховуючи велику кількість факторів та параметрів, задача розпізнавання дій засобів повітряного нападу не може бути вирішена використанням звичайних методів оцінки, так як при великій кількості нечітких показників, які присутні в даній оцінці, неможливо отримати комплексну оцінку різнорідних за змістом та природою величин. Тому при розробці методу використовується апарат нечіткої логіки, що дозволяє оперувати невизначеною інформацією та дозволяє з деякою точністю наблизити результати до гранично вірних. В результаті проведених досліджень було використано ієрархічну нечітку продукційну модель, за допомогою якої вдається визначити межі допустимих і оптимальних значень вхідних змінних. У процесі формалізації знань проведено аналіз вхідних параметрів, які отримані з керівних документів, досвіду та методом експертних оцінок.