Актуальність. Існуюче лікування неспроможне відновити глаукоматозне пошкодження ока, однак оптимізація діагностики може запобігти прогресуванню глаукоми та сліпоті. Мета: вивчити офтальмологічні показники при первинній відкритокутовій глаукомі (ПВКГ) різних стадій та оцінити можливість їх прогнозу. Матеріали та методи. Обстежені 92 пацієнти (179 очей) віком від 34 до 91 року (69,5 ± 0,7 року), серед яких жінок було 53 %, чоловіків — 47 %. До контрольної групи увійшло 45 очей без патології. Усім пацієнтам проводили офтальмоскопію, візометрію, периметрію, пневмотонометрію та оптичну когерентну томографію (ОКТ) з визначенням товщини шарів нервових волокон сітківки (RNFL, мкм), комплексу гангліозних клітин макули (GCC, мкм), локального (FLV, %) і загального (GLV, %) потоншення комплексу гангліозних клітин сітківки. Статистичну обробку проводили у програмі EZR v. 1.54 (Австрія) та з використанням модуля лінійних та нелінійних моделей (GLZ) Statistica 10 (StatSoft, Inc., США). Результати. Встановлена пряма лінійна залежність віку та стадії ПВКГ (R2adjusted = 0,70). Гострота зору зменшувалася за стадіями ПВКГ (p < 0,001), тоді як значення середнього та стандартного відхилень при периметричному обстеженні (MD та PSD) наростали (p < 0,001). Товщина RNFL суттєво зменшувалася з мінімальними значеннями при III і IV стадіях (p < 0,001), тоді як FLV і GLV наростали на очах з II і, більшою мірою, III та IV стадіями ПВКГ (p < 0,001). Аналіз стану парних очей показав, що переважна більшість пар (88,4 %) мала однакові стадії ПВКГ або незначну різницю (не більше ніж на 1 стадію). Розроблена модель ймовірності стадії ПВКГ, яка включила MD, RNFL, GCC, FLV і GLV та має точність прогнозу 80,1 % (95% ВІ 73,8–85,7 %). Висновки. Отримані результати дозволили розробити лінійну регресійну модель стадій ПВКГ на підставі комплексної оцінки MD, RNFL та інших показників ОКТ, що може бути клінічно значущим методом діагностики.