The aim: To obtain the prevalence of mastitis in the breastfeeding women and antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine. Materials and methods: A retrospective multicenter cohort study was based on surveillance data for Postpartum Mastitis and included 18,427 breastfeeding women’s who gave birth in 11 regional hospitals of Ukraine. Results: 22.6% breastfeeding women’s were found to have breast infections. Among these patients, 11.6% breast abscess and 88.4% mastitis were observed. Of the total cases breast infections, 74.8% were detected after hospital discharge. The rate of healthcare-associated mastitis was 8.6%. The predominant pathogens were: Staphylococcus aureus (23.6%), Escherichia coli (19.4%), Enterobacter spp. (11.9%), Staphylococcus epidermidis (10.7%), Klebsiella spp. (8.7%), Pseudomonas aeruginosa (4.8%), Enterococcus faecalis (4.8%), and Proteus mirabilis (4.6%). The overall proportion of methicillin-resistance was observed in 27.9% of S. aureus (MRSA) and 24.3% of S. epidermidis (MRSE). Of the total methicillin-resistance strains, 74.8% of MRSA and 82.1% of MRSE is community-acquired, were detected after hospital discharge. Vancomycin resistance was observed in 9.2% of isolated enterococci. Carbapenem resistance was identified in 7.3% of P.aeruginosa isolates. Resistance to third-generation cephalosporins was observed in 8.8% Klebsiella spp. and E.coli 9.1% isolates. Conclusions: Mastitis in the breastfeeding women in Ukraine requires medical attention it is common, and a lot of cases are caused by pathogens resistant to antibiotics. Optimizing the management and empirical antimicrobial therapy may reduce the burden of mastitis, but prevention is the key element.

No abstract

Мета роботи - оцінити вплив симптомів початкових проявів генітальних пролапсів (ГП) на якість життя жінок. Матеріал та методи дослідження.  У дослідження було включено 120 пацієнток  з ГП I – II стадії, які склали дві групи: основну – 90 пацієнток, розподіленні на три підгрупи: Ia (n = 30) – корекція ГП, проведена із застосуванням аутоплазми, збагаченої тромбоцитами, Iб (n = 30)  -  лікування пролапсу препаратом на основі гіалуронової кислоти (Neauvia Organic Intense Rose, Швейцарія),  Iв (n = 30)  – використання лазерної системи CO2 (SmartXideDOT, DEKA, Італія). Групу порівняння склало 30 пацієнток корекція ГП у яких здійснювалась  шляхом тренування м’язів тазового дна в індивідуальному режимі згідно з стандартною методикою. Результати дослідження.  Отриманні результати при вивченні якості життя жінок, яким проведено нехірургічну корекцію початкових стадій ГП, дозволяє виокремити, що показник обмеження повсякденної фізичної активності у пацієнток з ГП до корекції мав найгіршу оцінку у пацієнток усіх  груп дослідження, через 3 місяці після проведеного лікування даний показник покращився у всіх 3-х підгрупах основної групи, з найбільш значущим поліпшенням в Iб  та Iв  підгрупах на противагу групи порівняння, де цей аналогічний показник в переважній більшості не лише залишився без змін, але й в декількох випадках відмічене погіршення та приєднання нових симптомів. Висновки. Оцінивши показники суб'єктивної оцінки якості життя жінок та динаміку їх скарг до і після нехірургічної корекції початкових стадій ГП відмічене значне поліпшення якості життя в результаті лікування із застосуванням алгоритму диференційованого підходу в залежності від виду, стадії, супутньої соматичної патології та особливостей морфологічної будови стінки піхви жінок. Ключові слова:  цистецеле, ректоцеле, нехірургічна корекція,  якість життя.

No abstract

The aim: To study the pathomorphological characteristics and immunohistochemical features of placentae from human immunodeficiency virus-positive (HIV-positive) pregnant women with FGR. Materials and methods: The study material was 32 placentae, including 12 placentae from HIV-positive pregnant women with FGR (study group), 10 placentae from HIVpositivepregnant women without FGR (comparison group) and 10 placentae from HIV-negative women with physiological pregnancy (control group). An immunohistochemical study was performed using monoclonal antibodies (MCA) against CD31+ and vascular endothelial growth factor (VEGF). Results: Pathomorphologic changes of the placentae from HIV-positive pregnant women with FGR were characterized by edema in the umbilical cord tissue, partial dissection of the vascular wall fibers, dysmucoidosis; intracellular edema and hemorrhage in the fetal membrane tissues. In the placentae tissue it was found marked manifestations of degenerative changes in the form of the areas of fibrinoid necrosis, pronounced manifestations of dysmucoidosis, vacuolation of the villi stroma, an increase in the number of avascular villi and immature villi of small caliber with the phenomena of syncytiotrophoblast focal hyperplasia. An immunohistochemical study with MCA against CD31+ revealed the expression (optical density) of the vascular endothelial cells up to 2 points, and the expression level up to 3 points in the isolated areas with the appearance of the expression on the villi surface and in their thickness. During immunohistochemical studies with VEGF the expression level and its optical density increased up to 2-3 points, in some areas the expression of deposits were detected on the villi surface, in their thickness and in the intervillous space. Conclusions: The comparative pathomorphological and immunohistochemical study of the placentae demonstrated more significant changes in the group of HIV-positive pregnant women with FGR. In the placentae of HIV-positive pregnant women with FGR immunohistochemical examinations revealed a high level of CD31+ and VEGF expression.