Стаття присвячена вивченню особливостей обліку податку на додану вартість з експортно-імпортних операцій. Актуальність дослідження зумовлена змінами податкового законодавства та нормативного регулювання обліку ПДВ, що пов’язано із війною в Україні. Мета дослідження – систематизувати та актуалізувати інформацію щодо особливостей нарахування та обліку ПДВ для підприємств, що займаються зовнішньоекономічними операціями. Для досягнення мети в процесі дослідження виконані такі завдання: показано особливості нарахування податку на додану вартість за експортними та імпортними операціями, при цьому виокремлено особливості нарахування ПДВ з експорту та імпорту послуг; показано особливості документування операцій з експортно-імпортних операцій; розглянуто основні бухгалтерські проведення, що використовуються для облікового процесу. Методи дослідження. В ході дослідження використані загальнонаукові методи пізнання. Зокрема, це аналіз нормативної бази, а також професійної літератури, що визначає особливості нарахування та обліку податку на додану вартість в умовах війни. Синтез інформації дозволив провести систематизацію матеріалу за темою дослідження. Групування дозволило презентувати досліджений матеріал в послідовному та систематизованому вигляді. Результат дослідження дозволив показати особливості обліку та нарахування податку на додану вартість в умовах воєнних дій із врахуванням законодавчих та податкових змін, що стосуються оподаткування підприємств України. Показано, що експортні операції оподатковуються за ставкою 0%, а імпортні операції формують можливість відшкодування податку на додану вартість. При цьому зазначено особливості облікового процесу, послідовності подій з бухгалтерського обліку та документування. Практичне значення дослідження полягає в можливості його використання бухгалтерами підприємств України, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

The article examines the problems of financial control, which are most closely related to the general problems of control activity, the purpose of which is to identify the results of the regulatory influence of the subject on the object, in the determination of deviations from the established control indicators and their assessment. Based on the study of many studies, the common features and differences of the conceptual apparatus of state financial control and state financial audit were defined and clarified. Emphasis is placed on the fact that the vagueness of concepts and the contradiction of reasoning on this issue hinder the creation of a coherent and effective system of control over the management of state finances, which hinders the implementation of the intended strategic programs of the country's development. The need to strengthen the coordination of state audit and state financial control and joint planning of the activities of control bodies for violators is substantiated, but so that this does not interfere with the work of normal enterprises. The result of this is the need to introduce audit into the practice of the bodies that are part of the state financial control system, improve its methodology, and deepen contacts with independent audit organizations. It was determined that in order for the ideas of the state audit and the relevant institution to take root in domestic economic practice, it is necessary to carry out deep changes in the worldview, people's ideas about the proper organization of the government system, about the principles of the relationship between the individual, society and the state, the formation of new economic institutions that able to regulate the relationships of various business entities. It is noted that the principles of organization, content and powers of the state audit are in each individual country the historical result of a conscious choice and legislative consolidation of positive international experience gained in the field of public finance management. a clear system of state financial control will be built. Keywords: state financial control, state financial audit, public control, society's rights, economic system.

У статті розкрито багатоаспектність характеру проблеми ведення обліку розрахунків за податком на прибуток підприємств через дуалістичність його природи як облікової категорії, визначену в двох площинах законодавства – бухгалтерській і податковій. На підставі проведеного дослідження нормативно-правової бази з питань обліку податку на прибуток підприємств установлено основні його складові як об’єкта бухгалтерського обліку та надано порівняльну характеристику їх змісту й особливостей визнання у контексті національних і міжнародних стандартів обліку. Відображено процедуру визначення суми витрат (доходу) з податку на прибуток. Наголошено, що правильне визначення об’єктів обліку розрахунків із бюджетом за цим податком забезпечуватиметься досконалим знанням особливостей, установлених чинними положеннями бухгалтерських стандартів і податкового законодавства, а також постійним відстеженням нормативно-правових змін й своєчасною їх імплементацією до обліково-податкового процесу на підприємстві.

У статті визначено специфічні особливості і проблемні аспекти бухгалтерського обліку ЗЕД, акцентовано увагу на його меті, завданнях та основних об’єктах. Показано, що особливості облікового відображення операцій у сфері ЗЕД визначаються специфічністю умов її ведення і залежать від конкретних проваджуваних підприємством її видів, а також низкою інших установлених у роботі причин і факторів, й саме правильністю і послідовністю їх урахування у рамках організації бухгалтерського обліку й економічного аналізу на підприємстві визначається ефективність формування обліково-аналітичного забезпечення ЗЕД як цілісної системи, яка має охоплювати всі аспекти облікового-аналітичного процесу. Виділено основні складові облікового забезпечення ЗЕД та узагальнено й уточнено їх змістовне наповнення, що комплексно відтворює теоретико-методичне й організаційно-технічне підґрунтя облікового відображення міжнародних операцій суб’єктів господарювання.

Досліджено нові вимоги до обліку операцій зовнішньо­економічної діяльності. Проаналізовано особливості оподаткування операцій зовнішньо­економічної діяльності в Україні. Розглянуто вимоги до подання звітності з операцій зовнішньо­економічної діяльності. Актуальність цієї статті полягає у висвітленні особливостей обліку, оподаткування та подання звітності з операцій зовнішньо­економічної діяльності (ЗЕД) в Україні у контексті новацій податкового законодавства та в умовах воєнного стану. Метою статті є розкриття актуальних особливостей обліку, оподаткування та подання звітності з операцій зовнішньо­економічної діяльності з урахуванням останніх змін у податковому законодавстві. Методологія дослідження представлена методами теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, абстрактно-логічним. Результати дослідження полягають у визначенні нових вимог до обліку, оподаткування та подання звітності з операцій зовнішньо­економічної діяльності в Україні, а також виявленні особливостей оподаткування з урахуванням останніх змін у податковому законодавстві. Практичне значення дослідження полягає в тому, що врахування особливостей обліку, оподаткування та подання звітності з операцій ЗЕД дозволить підприємствам зменшити ризики несплати податків та зменшити можливість виникнення конфліктів з податковими органами.