No abstract

Бурко Л. М., кандидат с.-г. наук, старший викладач кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології, Національний університет біоресурсів і природокористування України ВМІСТ ОРГАНІЧНИХ І МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН У КОРМІ РІЗНИХ ВИДІВ ЕСПАРЦЕТУ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ Анотація. Висвітлено результати досліджень щодо впливу мінеральних добрив та інокуляції на розвиток кореневої системи еспарцету посівного, закавказького та піщаного за вирощування на зелений корм. Експериментальна частина роботи виконана упродовж 2016-2018 рр. Дослідні ділянки було закладено на чорноземах типових малогумусних великопилуватих легкосуглинкових за механічним складом, які характеризуються високим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин. Погодні умови в роки проведення досліджень були достатньо складними для вирощування багаторічних трав. Близьку до норми кількість опадів спостерігали лише 2016 р. Проте підвищена температура повітря не сприяла високій врожайності багаторічних трав. Встановлено, що найвищі показники вмісту органічних сирих речовин у кормі в період повного цвітіння мали травостої еспарцету Піщаного виду сорту Смарагд, а вміст безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) мав найменші показники. З внесенням мінеральних добрив спостерігали тенденцію до збільшення вмісту органічних речовин у кормі незалежно від виду еспарцету. Вміст мінеральних елементів в кормі істотно залежав від виду еспарцету та внесення мінеральних добрив. З внесенням мінеральних добрив вміст всіх визначених мінеральних елементів зростав не залежно від виду еспарцету. Ключові слова: еспарцет посівний, еспарцет закавказький, еспарцет піщаний, удобрення, травостій, урожайність. Демидась Г. И., доктор с.-х. наук, профессор, заведующий кафедрой кормопроизводства, мелиорации и метеорологии, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины; Лихошерст Э. С., аспирант, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины; Бурко Л. М., кандидат с.-х. наук, старший преподаватель кафедрыткормопроизводства, мелиорации и метеорологии, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины.

Ìåòà. Âèçíà÷èòè îñîáëèâîñò³ ôîðìóâàííÿ ïëîù³ ëèñòêîâî¿ ïîâåðõí³ òà äèíàì³êó íàðîñòàííÿ âåãåòàòèâíî¿ ìàñè ð³çíèõ âèä³â åñïàðöåòó çàëåaeíî â³ä âïëèâó ì³íåðàëüíèõ äîáðèâ òà ³íîêóëÿö³¿. Ìåòîäè. Ïîëüîâèé, ëàáîðàòîðíèé, ñòà-òèñòè÷íèé. Ðåçóëüòàòè. ϳä ÷àñ åêñïåðèìåíòàëüíèõ äîñë³äaeåíü âèâ÷åíî ìîðôîëîã³÷í³ îñîáëèâîñò³ ðîñëèí ó ïðîöåñ³ ðîñòó é ðîçâèòêó ð³çíèõ âèä³â åñïàðöåòó. ßê ïîêàçàëè äîñë³äaeåííÿ, âñ³ âèäè åñïàðöåòó ìàëè ð³çíó ù³ëüí³ñòü ñòîÿííÿ ðîñëèí, ÿêà â³äïîâ³äíèì ÷èíîì âïëèâàëà íà ïëîùó ëèñòêîâî¿ ïîâåðõí³. Ó ôàçó áóòîí³çàö³¿ ïëîùà ëèñòêîâî¿ ïîâåðõí³ ðîñëèí åñïàðöåòó ïåðøîãî ðîêó âèðîùóâàííÿ ó ñóö³ëüíîìó ïîñ³â³ â ñåðåäíüîìó çà òðè ðîêè êîëèâàëàñü â³ä 17,01 äî 24,3 òèñ. ì 2 /ãà, çîêðåìà, ó ïîñ³âíîãî-â³ä 18,06 äî 24,3; çàêàâêàçüêîãî-17,6-20,5 ³ ï³ùàíîãî-17,1-20,3 òèñ. ì 2 /ãà. Ìàêñèìàëüíó ïëîùó ëèñòêîâî¿ ïîâåðõí³ ó åñïàðöåòó ïåðøîãî ðîêó âèðîùóâàííÿ, íåçàëåaeíî â³ä éîãî âèäó, ñïîñòåð³ãàëè â ïåð³îä öâ³ò³ííÿ çà âíåñåííÿ ïîâíîãî ì³íåðàëüíîãî äîáðèâà (N 45 Ð 60 Ê 90). Íà íåóäîáðåíèõ ä³ëÿíêàõ öåé ïîêàçíèê áóâ çíà÷íî ìåíøèé. Ó äîñë³äàõ ÷³òêî ñïîñòåð³ãàëîñü çá³ëüøåííÿ ëèñòêîâî¿ ïîâåðõí³ íà âñ³õ òðüîõ äîñë³äaeóâàíèõ âèäàõ òà ñîðòàõ åñïàðöåòó â³ä ïåðøîãî äî òðåòüîãî ðîêó ¿õíüîãî âèðîùóâàííÿ. Çã³äíî ç îòðèìàíèìè ðåçóëüòàòàìè âàëîâî¿ âðîaeàéíîñò³ çà 2 óêîñè âñòàíîâëåíî, ùî ìàêñèìàëüíå íàðîñòàííÿ íàäçåìíî¿ ìàñè ôîðìóº åñïàðöåò ïîñ³âíèé çà ïîâíîãî ì³íåðàëüíîãî óäîáðåííÿ òà ³íîêóëÿö³¿ íàñ³ííÿ-43,03 ò/ãà. Âèñíîâêè. Ïðîäóêòèâí³ñòü åñïàðöåòîâèõ ïîñ³â³â íàéá³ëüøå çàëåaeàëà â³ä âíåñåííÿ ïîâíîãî ì³íåðàëüíîãî äîáðèâà â äîç³ N 45 Ð 60 Ê 90 + ³íîêóëÿö³ÿ íàñ³ííÿ. Çíà÷íî ìåíøîþ ì³ðîþ âïëèâàëè âèä åñïàðöåòó òà âèñîòà ñêîøóâàííÿ òðàâîñòîþ ïåðøîãî óêîñó. Ó ðåçóëüòàò³ äîñë³äaeåíü âñòàíîâëåíî, ùî íàéá³ëüøà äèíàì³êà íàðîñòàííÿ âåãåòàòèâíî¿ ìàñè ñïîñòåð³ãàëàñü â åñïàðöåòó ïîñ³âíîãî, à íàéìåíøó áóëî çàô³êñîâàíî â åñïàðöåòó ï³ùàíîãî. Êëþ÷îâ³ ñëîâà: åñïàðöåò ïîñ³âíèé; åñïàðöåò çàêàâêàçüêèé; åñïàðöåò ï³ùàíèé; óäîáðåííÿ; ³íîêóëÿö³ÿ; âèñîòà ñêîøóâàííÿ; ëèñòêîâà ïîâåðõíÿ; óðîaeàéí³ñòü; çåëåíà ìàñà.

The article presents the results of studies of the influence of the modes of use of the grass stand on the forage productivity of different ecotypes of alfalfa. Under the conditions of climate change, alfalfa sowing formed stable productivity indicators on the organic background of fertilizer in combination with soil liming. In the experiment, the fodder productivity of different alfalfa ecotypes was studied by Rosana (originator: Institute of Fodder and Agriculture Podillia, National Academy of Sciences) and Unitro (originator: Institute of Irrigated Agriculture, National Academy of Sciences). An increase in the yield of leaf-stem mass in the first slope of sowing alfalfa according to the main phases of growth and development was noted, which, regardless of the varietal characteristics of the crop, was in the range of 22.4-23.5 t/ha in the budding phase, 27.6-28.4 t/ha - at the beginning of flowering and 28.3-29.2 t/ha - in flowering. According to the modes of using alfalfa crops, the height of the plants in the first slope gradually increased and already at the beginning of flowering in both varieties it was 88.3-91.1 cm against the background of liming and 92.7-93.0 cm of organic matter. The linear indicators increased accordingly to 92.1-92.6 and 95.2-95.7 cm when the plants reach the full flowering phase. The best height parameters were obtained for a combination of two factors, where plant growth in both varieties was within 4.0-4.9 cm, or increased by 6.7-8.9%. It can be concluded that adjusting the terms of mowing grass contributed to its better development. It was established that the first slope of the leaf-stem mass of alfalfa was formed due to the productive moisture of the autumn-winter period and a sufficient temperature regime for passing the stages of organogenesis. The plants produced a high yield of leaf-stem mass when the grass was mowed in the phase of beginning and full flowering (3-4 regimes) regardless of the level of fertilization. At the same time, it was the largest on the organic background of fertilizer, which was 27.6-28.3 t/ha in the Unitro variety and 28.4-29.2 t/ha in Rosana. The dependence of the harvest parameters on the terms of mowing the previous slope according to the modes of use of the grass stand is established. With the alienation of alfalfa grass in the budding phase, in the second slope, the indicators were the lowest and amounted to 8.6 t/ha. An increase in productivity was observed under the second regime, up to 13.0 t/ha for mowing the grass at the beginning of flowering. The change in the mowing scheme of the grass stand within the regime affected the yield indicators of the leaf mass, which were determined by the height of the plants against the background of fertilization and the development phase of the alienation of the grass stand in the first slope. Based on the analysis of the obtained data, it can be concluded that regardless of the change in the alternation of slopes according to the main phases of growth and development of the culture, its endurance and stability to produce regardless of the hydrothermal conditions of the growing season have been noted.

No abstract