Розглядаються закономірності просторової мінливості агрохімічних і фізичних властивостей чорноземних ґрунтів (вміст у орному шарі ґрунту: гумусу, легко гідролізованого азоту, рухомих форм фосфору, обмінних форм калію, кислотності, вміст вуглецю, щільність складання та вміст фізичної глини) на Сході України (проєктна ділянка «Донцівка» (ВП СВФ «Агро», відділення «Донцівка» Новопсковського району Луганської області). За допомогою простого кригінгу побудовані картосхеми просторового розподілу агрохімічних і фізичних показників родючості ґрунту. Встановлено, що найбільш мінливими з усіх агрохімічних характеристик ґрунту є показники утримання рухомих форм фосфору та обмінних форм калію. Коефіцієнти варіації становлять відповідно 23,90 і 16,58 %, що характеризується середньою мінливістю ознаки. Картосхеми просторового розподілу цих показників характеризуються великою плямистістю. Слабка мінливість (менше 10 %) притаманна вмісту гумусу і вуглецю у ґрунті. Більшу частину території займають поля з підвищеним та високим вмістом гумусу. Найбільш слабкою варіацією серед агрохімічних показників стану ґрунту характеризуються вміст легкогідролізованого азоту у ґрунті та кислотність ґрунту. Просторовий розподіл полів за вмістом легкогідролізованого азоту у ґрунті схожий на розміщення полів за вмістом гумусу у ґрунті. Просторовий розподіл кислотності ґрунтів досить однорідний. Фізичні характеристики властивостей ґрунтів також мають слабку варіацію. Кореляційний аналіз показав, що вміст гумусу в орному шарі ґрунту має хороший позитивний зв’язок із вмістом легкогідролізованого азоту у ґрунті (0,579), кількістю рухомих форм фосфору у грунті (0,394), кількістю обмінного калію (0,471), кількістю вуглецю у ґрунті (0,993) та зворотний зв’язок із щільністю складання ґрунту (-0,649).

В статі викладаються результати досліджень впливу навколишнього середовища на продуктивність тепло і вологолюбних овочевих культур баклажана і солодкого перцю. Для досліджень використовувались матеріали середніх по областях Степової зони України даних спостережень за розвитком баклажана і солодкого перцю,і метеорологічними елементами за період з 1995 по 2018 рр. та розрахованими за сценарієм зміни клімату RCP8.5 на період до 2050 рр. Встановлено, що температура повітря підвищилась в Степовій зоні Україна в залежності від території до 2018 року на 1,2–1,3 °С. Таке потепління клімату сприяло підвищенню сум температур за вегетаційний період баклажана і солодкого перцю і підвищенню тепло забезпеченості вегетаційного періоду, що дає змогу розширити виробничі площі вирощування пізньостиглих більш високоврожайних сортів баклажана і солодкого перцю. Крім того, підвищення теплозабезпеченості сприятиме просуванню північної межі виробничого вирощування теплолюбних культур до центральних районів Лісостепової зони України. Сума опадів за літній період зменшилась до 80 % від середньої багаторічної. Середня багаторічна норма зрошення становила 3600 м3/га. Отже зі зменшенням сум опадів зменшилось надходження вологи в ґрунт. Підвищення температури повітря і зменшення суми опадів за середньої норми зрошення призвело до збільшенню випаровуваності і сумарного випаровування, що спричинило підвищення дефіциту випаровування і погіршення умов волого забезпечення рослин. В таких умовах тепло та волого забезпечення продуктивність культур зменшується особливо в другу половину вегетаційного періоду. Розрахунки на період до 2050 року за сценарієм зміни клімату свідчать, що потепління клімату буде продовжуватись. Суми температур ще підвищаться на 150–180 °С, сума опадів зменшуватиметься. Це в свою чергу ще буде підвищувати сумарне випаровування, вологопотребу рослин і дефіцит випаровування. Отже, за незмінної норми зрошення вологозабезпеченість рослин ще зменшуватиметься. Підвищенню продуктивності культур сприятиме збільшення зрошувальних норм. Розрахунки продуктивності культур при зрошувальних нормах до 4000 м3/га показали, що продуктивність баклажана і солодкого перцю зростатиме. Тому зрошувальні норми необхідно корегувати згідно з вимогами культур до умов волого забезпечення.