В зв’язку із змінами в економічному житті країни відбулась еволюція споживчих характеристик. Основною умовою виживання виробників та нормального функціонування є передбачення тенденцій в споживанні та визначення основних трендів в поведінці споживачів. Адже, споживачі відіграють ключову роль не лише в системі маркетингу компаній, а впливають на формування ринків, зміну виробничої та ринкової діяльності ринкових суб’єктів, їх ринкове положення. У статті проаналізовано вплив пандемії COVID-19 на зміну поведінки, уподобань та звичок українського споживача, визначено економічну доцільність даного дослідження. Дослідження описує поведінку споживачів, яка склалась протягом стадій сприйняття пандемії. Проаналізовані дані свідчать про те, що пандемія COVID-19 змінила потреби та поведінку покупців, а також їх рівень післяпродажного дисонансу. Нові задачі маркетологів – це завоювання лояльності споживачів, оскільки рівень задоволеності споживачів суттєво знизився. Надано опис нового маркетингового ландшафту після пандемії.

У статті досліджується вплив цифрової трансформації на фінанси, оподаткування і бізнес-моделі сучасних технологічних компаній. Визначено технології, що впливають на традиційні способи ведення господарської діяльності, а також сприяють появі нових бізнес-моделей. Здійснено порівняння традиційної і цифрової бізнес-моделей за такими ключовими критеріями, як активи, наявність і характер ефекту масштабу, створення цінності, темпи росту, домінуюче джерело залучення капіталу, парадокс прибутковості, рівень транзакційних витрат, наявність територіальних обмежень для взаємодії, інноваційна активність, драйвер зростання вартості бізнесу. Виявлено, що механізм функціонування і розвитку цифрових компаній на сьогодні не вкладається в традиційну фінансово-економічну парадигму, коли прибутковість компанії є ключовим показником ефективності діяльності і драйвером зростання її вартості. Проаналізовано рівень податкового навантаження на публічні акціонерні компанії з різних секторів економіки США за 2019 р. шляхом порівняння ефективних ставок податку на прибуток і федеральної номінальної ставки. Виявлено, що для промислових компаній ефективні податкові ставки є вищими, ніж для цифрових технологічних компаній. Доведено, що застосування нині діючих міжнародних підходів до прямого оподаткування на основі джерела прибутку або місцезнаходження компанії в умовах віртуалізації бізнесу має певні обмеження.