Theoretical and methodological approaches to the development of the field of marketing in the information society based on the principles of sustainable development are considered, which is due to the task of creating and maintaining, with the help of marketing, competitive advantages compatible with the tasks of the concept of sustainable development, adapting the marketing orientation of organizations to the needs of sustainable development in order to harmonize interaction «nature-society». It is shown that in the field of marketing, the focus on the concept of sustainable development actualized the formation of the ideology of sustainable marketing and sustainable consumption, a sustainable marketing organization and contributed to the formation of ecological marketing, which focuses on the demonstration of positive social and environmental behavior by companies to ethical consumers, responsibility for environmental safety, life and health consumers. In accordance with Ukraine’s course of integration into the European Union, the economic policy of the state is faced with the task of building the economy based on the principles of sustainable development. The issue of the need to combine the efforts of the state and civil society to implement the concept of sustainable development has been updated. It is indicated that in order to overcome the dominance of resource- and energy-intensive industries and technologies, the raw material orientation of exports that dominates in Ukraine, state policy should consider the achievements of the Fourth Technological Revolution and support science-oriented industries. The role of the achievements of the Fourth Technological Revolution, to solve the problems of sustainable development thanks to technologies of alternative energy production, «smart» technologies for the house, and cloud technologies, which become the basis for calculating the economical distribution of resources and optimal satisfaction of consumer needs, is considered. It is shown that with the efforts of civil society, with a formed environmental consciousness, it is possible to overcome the ideology of consumer society, which led to the global environmental crisis and prevent business from neglecting the requirements for environmental protection, saving capital investments in the ecological sphere.

Мета. Метою цієї роботи є висвітлення результатів оцінювання й аналізу тенденцій, сучасного стану й галузевих особливостей готовності аграрних підприємств різних розмірів до впровадження інноваційних проєктів та управління ними. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи: бібліометричний і кластерний аналіз за допомогою програми VOSviewer – для визначення стану й кластеризації досліджень на основі бази Scopus; статистичні методи нормування даних (за розмахом варіації, відносно еталона, з використанням сигмоїдної функції) – для оцінювання готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними; кореляційний аналіз – для виявлення ступеня співпадіння результатів, обчислених за різними методами нормування даних; математичне вирівнювання динамічних рядів – для визначення тенденцій зміни й прогнозування готовності підприємств до впровадження інноваційних проєктів; описова статистика й графічний – для наочного представлення здобутих результатів; монографічний та абстрактно-логічний – для узагальнення результатів оцінювання. Емпіричною базою дослідження були дані Державної служби статистики України та дані 46 аграрних підприємств Харківської області. Результати. Апробація методології визначення готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними підтвердила практичну придатність її застосування, дала змогу порівняти результати, обчислені за різними методами нормування даних, а також дозволила виявити й проаналізувати фактичний рівень і динамку вказаної готовності. У разі збереження наявних тенденцій спрогнозовано підвищення інтегрального показника готовності українських підприємств у 2025 р. у галузі рослинництва до 81,5 бала, галузі тваринництва – до 54,9 бала. У цілому по аграрній галузі й по тваринництву зокрема великі підприємства мали вищий інтегральний показник готовності до впровадження інноваційних проєктів, ніж середні та малі підприємства, причому саме середнім притаманна відносно найнижча готовність. У рослинництві відносно вищим рівнем готовності вирізнялися малі підприємства, другу позицію посідали великі, однак відмінності між ними були не настільки істотними, як у тваринництві. Для переважної більшості досліджених аграрних підприємств Харківської області притаманний дуже низький і низький рівень готовності до впровадження інноваційних проєктів та управління ними, тому він потребує поліпшення. Оригінальність / наукова новизна. Уперше здійснено оцінку готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними, що дало змогу ідентифікувати тенденції, сучасний стан і галузеві особливості вказаної готовності в цілому та в розрізі великих, середніх, малих, у т. ч. мікропідприємств. Набули дальшого розвитку методологічні положення про оцінювання готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними в частині порівняння між собою оцінок, здобутих за різними методами нормування даних. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані для (і) удосконалення політики щодо поліпшення готовності до впровадження інноваційних проєктів та управління ними з урахуванням галузевих особливостей і розмірів підприємств аграрного сектора; (іі) оцінювання резервів поліпшення вказаної готовності та прогнозування її рівня з урахуванням можливого підвищення регульованих факторів; (iii) ухвалення менеджерами аграрних підприємств управлінських рішень щодо підвищення їх готовності до впровадження інноваційних проєктів та управління ними.