Визначено провідну роль цифровізації та формування Індустрії 4.0 для економічного розвитку країн у сучасних умовах. Підкреслено, що нові цифрові технології можуть допомогти об’єднаній Європі стати більш конкурентоспроможною. Водночас пандемія COVID-19 підкреслила важливість цифровізації економіки та розвитку Індустрії 4.0 і підвищила ризики для досягнення економічних цілей Європи, якщо цифрова трансформація не буде проведена. Наведено основні задекларовані положення розвитку Індустрії 4.0 у ЄС і визначено, що фактично ці плани не було досягнуто перед економічним спадом, що був викликаний пандемією. Запропоновано аналіз впливу пандемії COVID-19 на макроекономічні показники ЄС: криза виявила взаємозалежність глобальних ланцюгів вартості та цінності глобально інтегрованого єдиного ринку Європи. Визначено, що в таких умовах нового сенсу та актуальності отримала необхідність швидкого переходу до більш цифрової та стійкішої економічної та промислової моделі, щоб підтримувати і посилювати прагнення ЄС до стійкої конкурентоспроможності. Проаналізовано Багаторічний фінансовий план ЄС на 2021—2027 рр., який має на меті нівелювання економічної та соціальної шкоди, яку було завдано пандемією коронавірусу. Ключовими для активізації майбутнього зростання ЄС мають стати: інновації, цифрова трансформація, стратегічна інфраструктура та єдиний ринок. Значний обсяг бюджетного фінансування Європейського Союзу направлений на відновлення економіки через цифрову трансформацію та формування Індустрії 4.0. Планується, що це допоможе інвестувати більше в передові цифрові навички та ширше використання цифрових технологій в економіці та суспільстві, тобто формування бази для подальшого розвитку Індустрії 4.0. Хоча ще повною мірою не видно наслідків пандемії для економіки ЄС, уже існує стратегія їх подолання через акселерацію інноваційного розвитку, інтенсифікацію цифрової трансформації та розвиток Індустрії 4.0 в усіх країнах ЄС.

У статті здійснено аналіз бюджетного дефіциту в Україні за 2016-2021 рр. Практичними даними доведено, що за цей період відбувалось перевищення видаткової частини Державного бюджету над його дохідною частиною. З’ясовано, що прийняття бюджету із дефіцитом сьогодні в світі вже не вважається якимось негативним або надзвичайним явищем, оскільки причини виникнення, форми прояву та соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту в кожній країні мають свої особливості. Головне визначити джерела його покриття та ефективно їх використовувати. Обґрунтовано, що розбалансованість бюджету спричинена неефективною як дохідною так і видатковою фінансовою політикою уряду. Доведено, що вплив бюджетного дефіциту на соціально-економічне становище в країні є прямим та безпосереднім. Визначено основні проблеми бюджетного дефіциту в Україні та ефективні напрямки його оптимізації.