Стаття присвячена теоретичному аналізу поняття міжособистісного спілкування, його основних характеристик та особливостей. Розглянуто особливості впливу спілкування на функціонування осіб пізньої зрілості, особливості міжособистісного спілкування даної вікової категорії. Наведені результати емпіричного дослідження, свідчать про рівень та спрямованість потреби у спілкуванні, почуття самотності та адаптивності, що впливають на функціонування осіб пізньої зрілості. Отримані емпіричні дані обраховані методом математичної статистики та аналізу результатів: відсотковий та кількісний аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона), який показує взаємозв’язок отриманих характеристик. Отримані результати можуть бути використані при роботі із особами пізньої зрілості в рамках підвищення їх продуктивності праці через корекцію тих складових, які визначають міжособистісне спілкування; у можливості використання при самоосвіті та просвітницькій діяльності з метою надання практичної допомоги особам пізньої зрілості практичними психологами та використовуватись у діяльності працівників психологічних служб.

Стаття присвячена теоретичному аналізу причин виникнення феномену тривожності, особливостей її протікання у осіб, котрі втратили роботу чи є безробітними. Наведені результати емпіричного дослідження, що підтверджують ситуативну та особистісну тривожність у безробітних. Відповідно до виду тривожності, також досліджено рівень тривожності. На основі отриманих результатів, визначено причини виникнення тривожності, види та рівні тривожності, котрі характеризуються впливом на психологічні особливості безробітних, на їх поведінку, активність, на їх комунікативну та емоційну сферу. Запропоновано використовувати можливості запобігання та подолання негативних наслідків впливу даного феномену, відповідно, до отриманих конкретних результатів дослідження при роботі практичного психолога з категорією безробітних.

В статті представлено теоретичний аналіз досліджень самотності, а також дані емпіричного дослідження даного феномену у осіб юнацького віку. Факторами, що обумовлюють актуальність вивчення даного психологічного явища є різкий скачок популярності соціальних мереж серед молоді, тенденція до урбанізації та особливості перебігу вікових періодів розвитку особистості. Часто самотність вважається проблемою старших поколінь, але у сучасному світі, із розвитком технологій та можливістю інтернет-спілкування, все частіше саме молодь у юнацькому віці гостро відчуває себе самотньою. Існує стереотип, що самотніми стають лише ті, хто не знає, як спілкуватись з людьми, або як поводитись з оточенням. Але дослідження показали, що соціальні навички ніяк не впливають на соціальні зв’язки. Протягом довгого часу самотність розглядалась вченими як негативне явище, що може шкодити не лише психіці, а й фізичному здоров’ю людини. Період юнацтва характеризується пошуком свого місця в світі та суспільстві, бажанням само-ідентифікуватися, усамітнитись (Vanhalst, Gibb, 2015; Weiss, Bowlby, Parkes, 1973). Перехід від навчання в школі до університету часто супроводжується переїздом у нове місто, потребою у налагодженні нових соціальних зв’язків.  У роботі відображено переоцінку самотності як явища, що несе в собі позитивний зміст та ресурс для самовдосконалення особами юнацького віку. У статті висвітлено особливості формування відчуття самотності у молоді юнацького віку; етапи розвитку уявлень про феномен самотності; вплив самотності як ресурсного явища у етапі формування особистості.

Стаття присвячена теоретичному аналізу особливостей медико-психологічного консультування осіб з серцево-судинними захворюваннями. Розглянуто основні характеристики серцево-судинних захворювань, їх вплив на загальне самопочуття та здоров’я людини. Також, проаналізовано психологічні фактори, котрі провокують та загострюють перебіг серцево-судинних захворювань. Наведені результати емпіричного дослідження свідчать про вплив психологічних особливостей особистості, таких як схильність до переживання страху, негативне емоційне самопочуття, настрій на розвиток серцево-судинних захворювань. Відповідно, важливим є врахування цих особливостей під час медико-психологічного консультування осіб із даними захворюваннями, що в свою чергу, дозволить покращити загальний та психологічний стан особистості. Отримані емпіричні дані можуть бути використані при консультативній роботі з клієнтами, котрі хворіють на серцево-судинні захворювання, для профілактики цих захворювань, за рахунок підвищення впевненості, покращення загального самопочуття, зменшення стресових проявів. Також і під час безпосередньої медико-психологічної консультації осіб із серцево-судинними захворюваннями для зменшення їх негативного впливу на самопочуття, психологічне та фізичне здоров’я. Теоретико-емпіричні дані можуть використовуватися практичними психологами не лише в консультуванні, з метою надання кваліфікованої психологічної допомоги клієнтам з серцево-судинними захворюваннями, а й для самоосвіти та просвітницької діяльності усіх верств населення.

Стаття присвячена висвітленню процедури проведення та аналізу видів судовопсихологічної експертизи. Визначено спільні і відмінні характеристики, які присутні у кожному із видів експертизи, етапи її проведення для надання достовірної інформації психологом-експертом у суді. Описано основні завдання судово-психологічної експертизи, яке значення вона відіграє у досудовому слідстві та наскільки приймається до уваги під час прийняття рішення судом. Проаналізовано причини призначення судово-психологічної експертизи судом, використання певного блоку судових експертиз. Встановлено, що ефективна оцінка психологом емоційних станів свідка, підсудного залежить не тільки від досвіду самого психолога, але й від обсягу інформації у матеріалах кримінальної справи, яку надає представник правоохоронних органів.