У статті розкрито актуальні питання публічного управління закладами освіти на місцевому рівні на основі вивчення й узагальнення позитивного міжнародного досвіду. Наголошено на необхідності забезпечення організаційних і психолого-педагогічних умов ефективного публічного управління в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні шляхом: застосування сучасних технологій дистанційного, змішаного та сімейного навчання; урахування управлінських, матеріально-технічних, кадрових умов їх забезпечення; розвитку компонентів педагогічної системи, що містить зміст, організаційні форми, методи й засоби навчання; удосконалення взаємин між суб’єктами освітнього процесу. Наведено практичні кейси країн Європи, Азії та США у реакції місцевих органів влади та систем освіти на кризові непередбачувані ситуації, шляхи їх урегулювання та можливості застосування в Україні. Акцентовано увагу на реформі децентлізації влади внаслідок передачі більшості повноважень і відповідальності на місцевий рівень управління громадами, зокрема  й  у сфері освіти, що  призводить  до необхідності відслідковування за кризовими тенденціями та гарантування готовності закладів освіти до розвязування проблем, які виникають внаслідок традиційних і стихійних криз. Наведено приклад моделювання  системи управління закладом серелньої освіти на засадах змішаного навчання, яка включає механізми подолання соціально-політичних криз, стихійних лих та війн; позначає реальність того, що кризи не обмежені соціальними чи географічними кордонами; розкриває роль  і функцію тьютора як одного з головних субєктів освтінього  процесу, який забезпечує супровід індивідуального процесу навчання. Розглянута форма і філософія домашнього навчання, що може слугувати дієвим шляхом урегулювання відношення якості освіти та ресурсів на сьогодні, особливо в період пандемії та військового стану. Проаналізовано емпіричні дослідження в США та Європі, що доводять ефективність й економічну доцільність такої форми навчання. Зазначено, що керівники закладів освіти в територіальних громадах мають передбачати кризові тенденції; бути готовими функціонувати в умовах глобальних криз, які виникають всюди та деінде (наприклад, економічні кризи, воєнні дії тощо); розуміти, що розмір і розташування закладу освіти не захищають від криз; визнавати, що врегулювання кризових ситуацій не є примхою, що минає, а є одним із найважливіших завдань сьогодення для забезпечення відповідального управління освітою. Акцентована увага на тому, що реальність війни і пандемії довели, що заклади освіти, зокрема й  загальної середньої,  не є безпечними і тому  виникає потреба у перегляді планів урегулювання кризових ситуацій, комунікацій із внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами, стратегії забезпечення ефективного лідерства в культурі шкільної спільноти. Зазначено, що інциденти в нинішньому суспільстві чітко обумовлюють потребу в кризовому плануванні. Випадки насильства привертають увагу засобів масової інформації, вони складають на тимчасово окупованих ворогом територіях великий відсоток криз, з якими стикаються шкільні округи. Однак існують й інші проблеми, пов’язані з фінансами, заходами підзвітності, змінами в навчальних програмах, шкільним кліматом або проблемами з персоналом, які також можуть стати кризою, якщо ситуація загострюється і заважає досягненню головної мети навчання учнів. Запропоновано органам  місцевого самоврядування використовувати в  кризових умовах такі нові моделі публічного управління закладами освіти, які щороку стають все більш популярними у світі, як дистанційне, змішане та домашнє навчання, які є більш економічними і безпечними.

No abstract

Даниленко Лідія Іванівна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного державної служби Київського університету імені Тараса Шевченка. управління та національного Київ, Україна.

The transition of Ukraine to democracy requires studying the experience of forming political leaders in developing countries. In particular, political leadership, in particular, the values, ideology, and policies of the leader, determine the level of democracy in a country. The results of the research provide evidence of the impact of political leadership on democratization and economic growth. It has been established that leadership determines the values and priorities for the development of political and economic systems as well as democratization has a positive effect on economic growth under the condition of an open economy, unity, and solidarity of the principles of leaders within the party and the opposition. The growth of opposition protests and the conservatism of political leaders leads to a decrease in the level of political culture, civil liberties, and the effectiveness of the government’s actions. As a result, the level of economic development declines.

В умовах децентралізації влади в Україні пріоритетною постає діяльність представницьких органів влади на місцях – тих, що обираються громадянами держави у встановленому законом порядку і спрямовують свою діяльність  на реалізацію інтересів, потреб та цінностей всього суспільства і мешканців територіальної громади, зокрема. Актуалізована увага на сучасних вимогах до публічного управління закладами освіти на місцевому рівні в умовах реалізації політики децентралізації владних повноважень в Україні, зокрема на питаннях: розвитку лідерства; стандартизації діяльності органів місцевої влади, що ґрунтується на міжнародних стандартах якості;  своєчасній  і доцільній трансформації вимог до діяльності посадових осіб місцевого самоврядування в умовах, зокрема пов’язаних із воєнним станом, що передбачають посилення міжмуніципального співробітництва громади. Розглянуто європейську традицію публічного управління, що формується впродовж кількох десятиліть, щодо офіційного визнання сутності сучасного представницького лідерства як професійного служіння громаді, країні, державі. З’ясовано, що в умовах децентралізації владних повноважень важливою є стандартизація діяльності органів місцевої влади, що обумовлена загальновизнаними стандартами якості, встановленими Міжнародною організацією зі стандартизації – ISO, які ґрунтуються на таких принципах управління якістю, як: орієнтація на замовника; лідерство; залучення працівників; процесний і системний підходи; постійне вдосконалення; прийняття рішень на підставі фактів; взаємовигідні стосунки з постачальниками. Наголошено на необхідності забезпечення зміни вимог до діяльності публічних службовців України в умовах війни з рф, що передбачають  посилення відповідальності за порушення принципів моралі, Кодексу честі депутата, державного службовця, керівника. Зазначено, що керівники установ і закладів освіти в територіальних громадах мають враховувати освітні інтереси і потреби мешканців, забезпечувати реалізацію принципу «служіння територіальній громаді», створювати умови для посилення міжмуніципального співробітництва громади. Запропоновано органам місцевого самоврядування використовувати  зарубіжні моделі розвитку професійного потенціалу посадових осіб місцевого самоврядування зі сфери освіти.