Вступ. Соціальний капітал через громадську довіру, посилення солідарності та відчуття приналежності може сприяти підвищенню ефективності участі населення у програмах розвитку національної економіки. Проблематика. Дослідження означеного питання набуває особливої актуальності внаслідок пошуку додаткових можливостей в реалізації інституційних перетворень, розвитку інвестиційної, інноваційної та підприємницької діяльності.Мета. Дослідження соціального капіталу як важливого чинника розвитку системи національної економіки.Матеріали й методи. Застосовано методи порівняльного аналізу, монографічний, абстрактно-логічний. Інформаційною базою дослідження є дані Світового банку, Європейської Бізнес Асоціації, Державної служби статистики України, Інституту соціології НАН України.Результати. Визначено сутність понять «розвиток», «система», «національна економіка» та «соціальний капітал». Розглянуто структуру національної економіки в інституційному, соціально-економічному, просторовому, галузевому, відтворювальному, технологічному та зовнішньоекономічному розрізах. Запропоновано та проаналізовано в динаміці індикатори стану та розвитку системи національної економіки та соціального капіталу, виявлено взаємозв’язок між ними. Встановлено наявність зв’язку між рівнем довіри в суспільстві та розвитком соціальних мереж. Виявлено вплив соціального капіталу на саморегулювання підприємницької діяльності, внесено пропозиції щодо його ефективного формування та використання в національній економіці.Висновки. Соціальний капітал виступає драйвером інституційних перетворень, засобом горизонтального й вертикального зв’язку між елементами національної економіки. Доведено його вплив на процвітання країни, а також зв’язок з індикаторами інвестиційної, інноваційної та підприємницької діяльності. Суб’єкти національної економіки за рахунок соціального капіталу мають додаткові конкурентні переваги через спільне використання власних ресурсів і зниження трансакційних витрат.