It is found that the existing problem of wood resources can be partially solved by attracting additional reserves, in particular, stump-root wood (SRW). In order to apply SRW in woodworking and to fill the scientific base with indicators of the macro- and microstructures of the stump-root systems of individual species, studies were carried out on the main characteristics that are decisive for using composite materials in the industrial production. Based on the study results, it was found that there are differences in the internal structure between SRW and stemwood (SW). It was found that in all species, the width of annual rings in the SRW was greater than that in the SW, in particular, in pine (Pinus sylvestris L.) – by 84.62%; in spruce (Picea abies Karst.) – by 73.68%; in fir (Abies alba) – by 93.75%; in aspen (Populus tremula L.) – by 35.71% and in birch (Betula pendula Roth.) – by 105.00%. It has been found that the content of late wood in the SRW of coniferous tree species is less than that in the SW, on average by 20–25%, and the number of annual rings per 1 cm in the SRW is 40–52% less than in the SW. Differences in the microscopic structure between SRW and SW are revealed, which consist in the difference in the size of tracheids in softwoods and of vessels and fibres of libriform in hardwoods. It was found that the transverse dimensions of early tracheids in the SRW were larger than in the SW, in particular, in the radial direction by 19–33% and in the tangential direction by no more than 15%, and the interval of dimensions in the radial direction was 1.5–2.5. It was found that the early tracheids of root wood had thinner walls (by 19–28%) and a larger internal cavity (by 15–25%) compared to similar elements of SW. It was revealed that the diameters of vessels and fibres of libriform in SRW are greater than in SW, in particular, in aspen (Populus tremula L.) – by 20.41% for vessels and by 12.95% for libriform fibres and in birch (Betula pendula Roth.) – by 20.69% for vessels and by 18.41% for libriform fibres. The practical significance of the studies lies in the fact that the obtained characteristics of the structural components of the SRW can be used to predict the strength indicators of composite materials.

Досліджено морфометричні показники 4-7-річних сіянців та 2-річних вегетативних саджанців тиса ягідного, які вирощено із живців, відібраних з чоловічих і жіночих особин. Сіянці вирощували в умовах відкритого ґрунту. Вегетативні саджанці після вирощування упродовж двох вегетаційних періодів у парниках було висаджено у відкритий ґрунт. Вміст пластидних пігментів визначали спектрофотометричним методом. Унаслідок здійсненого дослідження встановлено, що для сіянців тиса ягідного характерний дуже повільний ріст за висотою і діаметром. У 4-7-річному віці їхня середня висота досягнула 15,2-33,9 см, середній діаметр на кореневій шийці – 2,0-3,5 мм та середній поточний лінійний приріст  – 3,4-6,2 см. Приріст за висотою 2-річних живцевих саджанців тиса ягідного становить близько 4 см. Встановлено зростання морфометричних показників хвоїнок у сіянців зі збільшенням її віку. У сіянців тиса середня довжина однорічної хвої коливається в межах 15,3-16,1, 2-річної становить 16,8-19,4, 3-річної – 22,9-25,1 і у 4-річної – 28,6-29,3 мм. Морфометричні показники хвоїнок саджанців тиса виявилися значно більшими, ніж у сіянців. Довжина їхньої однорічної хвої становить 21,6-22,3 мм, ширина – 2,3-2,5 мм і товщина – 1,1 мм. У 2-річної хвої ці показники, відповідно, становлять 25,2-26,9, 3,0-3,2 і 1,2 мм. Вміст зелених пігментів у хвої 4-7-річних сіянців тиса ягідного становить 3,061-4,052, а жовтих – 0,577-0,904 мг/г абс. сух. маси. Встановлено тенденцію до зниження вмісту хлорофілів і каротиноїдів із збільшення віку хвої. Особливо чітко вона проявляється у 4-6-річних сіянців тиса ягідного. У них виявлено зменшення вмісту зелених пігментів у 2-4-річній хвої відносно однорічної на 1,7-23,8 %. Зменшення концентрації каротиноїдів – 1,6-34,1 %. Відношення хлорофілів а/b сіянців тиса ягідного становить 2,18-2,49. В однорічній хвої сіянців різного віку воно виявилось на 0,8-9,2 % вищим, ніж у хвої старшого віку. Величина співвідношення суми хлорофілів до каротиноїдів у сіянців становить 4,30-5,27. Незалежно від віку сіянців тиса, відношення суми хлорофілів до каротиноїдів у однорічної хвої є на 3,3-18,3 % меншим, ніж у 2-4-річної. Вміст пігментів у хвої живцевих саджанців виявився істотно меншим, ніж у сіянців. Їхня кількість в однорічній хвої живців із жіночих особин більша, ніж у чоловічих, проте у дворічної хвої виявлено кількісну перевагу пігментів у живцевих саджанців чоловічих особин. Співвідношенням суми хлорофілів до каротиноїдів у саджанців з чоловічих особин з віком хвої збільшується від 2,48 до 3,23, а у живців із жіночих особин змінюється слабо та становить 2,85-2,91.

No abstract

Effective breeding of the main forest-forming gymnosperm species of Ukraine (Pinus sylvestris L., Larix decidua Mill., Abies alba Mill. And Risea abies (L.) Karsten), which are of significant value for Forestry and Landscape Architecture, is a very important task. The solution to this task may be the use of modern methods of reproduction, namely in vitro micro-cloning. Decontamination of explants was conducted applying the following sterilizing agents in different concentrations and in different combinations: tap water (H 2 O) with a detergent; Medical ethanol (C 2 H 5 OH); sodium hypochlorite (NaClO); silver nitrate (Ag-NO 3 ). To prevent internal infections, a 0.1% "Imaninum" antibiotic was applied. To initiate explants, the following nutrient media were used: Murashige and Skoog (MS), Risser and White (RW) and Litvay (LM), which were modified with phytohormones: 2,4-D; NАА; IВА and BAP. Rooting of the obtained clones was performed on 1/2 MS and 1/2 LM media, supplemented with auxin (2,4-D; NАА IАА and the IВА). Adaptation of clones to ex vitro conditions was exercised in the sod soil and sand (1: 1) and sod soil with peat and sand (1: 1: 1). The following sterilization results were observed in: Pinus sylvestris L. -98, Larix decidua Mill. -96 Abies alba Mill. -98 and Risea abies (L.) Karsten -97 % of aseptic explants. The proper selection of nutrient medium resulted in high initiation of: Pinus sylvestris L. -92, Larix decidua Mill. -95 Abies alba Mill. -94 and Risea abies (L.) Karsten -95%. The importance of the auxin and cytokinin presence in the medium at this stage should be noted. Rhizogenesis results of the study species are as follows: Pinus sylvestris L. -86, Larix decidua Mill. -91 Abies alba Mill. -93 and Risea abies (L.)Karsten -89%. It is established that injection of IАA to the medium is necessary, since the number of rooted clones was only increasing during all scenarios. The largest number of adapted clones was observed on the substrate of sod soil with peat and sand, except for the plant-regenerants of Larix decidua, where the substrate of the sod soil and sand had given a better result. Application of in vitro breeding for the study species is very promising, since satisfactory results were obtained at all stages. A further study of cultivation phase is necessary, since it will enable to determine the rate and stage of adaptation to in vivo conditions.

У зелених насадженнях різних видів і типів західного регіону України найпоширенішими є чотири види гіркокаштанів: Aesculus hippocastanum L., Aesculus  pavіa L., Aesculus octаndra Marsh та Aesculus  carnea Hayne. Для цих видів гіркокаштанів здійснено комплекс досліджень з визначення посівних якостей насіння – чистоти, доброякісності, вологості, маси 1000 насінин, технічної і ґрунтової схожості, енергії проростання та посівної придатності. Насінню досліджуваних видів гіркокаштанів властиві високий рівень чистоти (94,4-96,7%) і доброякісності (83,0-97%) та значна варіабельність середньої маси 1000 шт. насінин (8,8-20,2 кг). Найвищим рівнем технічної схожості, незалежно від типу субстрату, вирізняється насіння A. pavіa (78,0-87,0%), найменшим – A. carnea (52,0-60,0%).  Досліджено динаміку доброякісності та технічної схожості насіння впродовж 2000-2017 рр. Для видів A. pavіa, A. octаndra та A. carnea такі дослідження здійснено вперше. У лісових і декоративних розсадниках рекомендовано використовувати уточнену норму висівання насіння A. hippocastanum: 375-400 г/м для осінньої  і 430-460 г/м – для весняної сівби. Вперше обґрунтовано норму висівання насіння для трьох видів гіркокаштанів (A. оctаndra, A.pavіa, A. carnea ) для осінньої і весняної сівби, відповідно, 340-400 та 400-460 г/м; 220-265  і 250-300 г/м; 600-700  і 690-800 г/м посівного рядка.