A comparative analysis of the ecological (environmental) educational component of the training in students of Natural Science Departments (Chemistry, Biology, Earth Sciences, Ecology) and future teachers of natural sciences has been carried out. The general and professional competences, program results of training, and applicants training educational programs on the example of several Ukrainian universities are analyzed. It is revealed that the formation of environmental competence is carried out by acquiring environmental education by means of interactive technologies, forms, and methods of organizing the educational process. The positive influence of students’ involvement in research, environmental, ecological, and naturalistic work in extracurricular time on the formation of their environmental competence has been confirmed. The role of educational and industrial practices in the process of students’ professional training and the formation of their environmental competence is emphasized.

No abstract

У статті розглянуто реалізацію дослідницької парадигми як провідної складової реформування сучасної позашкільної освіті еколого-натуралістичного напряму. Саме на заняттях гуртків у межах цього напрямку найефективніше можна здійснити такий процес. Для цього необхідно мати відповідне дидактичне забезпечення. Особливістю такого забезпечення є використання доступних методик дослідження, що дають достовірні результати. Фітотестування є методом, який відповідає окресленим якостям. Експериментальними засадами розроблення вказаного забезпечення є результати наукового пошуку з визначення впливу довкілля. Підґрунтя для створення навчальної програми гуртка «Аква» становлять результати експериментального дослідження визначення безпечності бутильованої води засобами модельних рослинних систем. Його програма складається з пояснювальної записки, навчально-тематичного плану і змісту програми. У першій складовій коротко викладено значення методу біотестування як провідного екологічного методу, визначено мету і завдання програми, що розрахована на учнів 8–11 класів і рекомендована для проведення занять в закладах загальної позашкільної освіти і шкільних гуртках еколого-натуралістичної спрямованості. Навчально-тематичний план розрахований на 72 години і складається з 22 теоретичних і 50 практичних годин навчальних занять. Він містить 10 тем, які спрямовані на проведення науково-дослідницької роботи учнів щодо розв’язання проблеми безпечності бутильованої води засобами різних фітотестів. Розроблена програма була фрагментарно апробована під час проведення трьох профорієнтаційних заходів з учнями 8–10 класів. Опитування цих учнів після проведення заходів засобами Google Forms довело можливість її успішного впроваджене у навчання біології закладів загальної і позашкільної середньої освіти.

The article presents the experience of creating an innovative format of extracurricular training of applicants as a means of implementation of education for sustainable development – the experimental group “Cytoecologist”. The functioning of this format is based on the implementation of selected principles of STEM-education and open education of applicants. To implement these principles in the training of specialists, the group leader uses a number of formats of students’ activity that are not inherent in traditional education. Among them are dynamic temporary microgroups for experimental search; format “information activities”, Internet surfing, WIKI format, educational coworking or collaboration in space. The pedagogical experiment consisted of two parts. The first part is to find out the state of implementation of research skills by biology teachers in practice, which included determination of the level of their self-realization and interest in the organization of research activities of students. The second part is to find out the effectiveness of the presented experience of creation of a scientific student group “Cytoecologist”, within which the implementation of education for sustainable development by means of research activities of future biology teachers is carried out. A survey of graduates of the group shows that the basic principles of the group provide the formation of a stereotype of a specialist-researcher, and the vast majority of respondents (95%) use research skills in their professional activities, one of the directions of which is education for sustainable development. The experience of creating a research group of students presented in the article is the result of many years of scientific research of authors (teachers-practitioners of leading universities of Ukraine). This acquisition is original and is being published for the first time, and the obtained positive results give grounds to recommend it for implementation in the practice of training biology teachers in Western Europe.

Аналіз нормативних документів та сучасної науково-педагогічної літератури засвідчив, що професійна підготовка майбутніх учителів біології – це проблема, яка активно розробляється за різними напрямами. Її домінуючим аспектом є організація дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти. Базовим складником такої організації розглядається формування їхньої дослідницької компетентності Тому першочерговим завданням підготовки майбутнього вчителя, зокрема біології, до дослідницької діяльності у закладах загальної середньої освіти є цілеспрямоване формування такої якості особистості. Воно забезпечується проектуванням відповідної діяльності здобувачів під час фахової підготовки. Відібрано педагогічні умови такого проектування під час підготовки майбутніх учителів біології. Їх провідну частину склали дидактичні умови, що безпосередньо пов’язані із психолого-педагогічними умовами. Провідними засадами конструювання процесу формування дослідницької компетентності такого фахівця на сучасному етапі розвитку суспільства є фундаменталізація освіти і зміни у типі мислення учнівської молоді, зокрема майбутніх учителів біології. Розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів біології до дослідницької діяльності у закладах загальної середньої освіти для реалізації вказаних засад. Вона складається із взаємопов’язаних цілемотиваційного, змістово-процесуального і контрольно-оцінного блоків. Центральною ланкою такої моделі є система методичних прийомів. Вона забезпечує взаємозв’язок провідних рис «кліповості» мислення здобувачів і сукупності відповідних принципів адаптивного навчання. Модель розглядається як провідна складова частина конструювання освітнього середовища для формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології. Реалізація моделі традиційними, нетрадиційними методами навчання і різноманітними засобами інформаційно-комп’ютерної підтримки забезпечується розробленим дидактичним доробком.