The subject of the study is theoretical and practical aspects of the justification of the models of entrepreneurship in rural green tourism in European countries and the evaluation of their effectiveness. The aim of the work is to identify features of entrepreneurship models in rural green tourism and to develop practical recommendations for assessing their effectiveness. Methodological basis of the article became general scientific and special methods of scientific knowledge. Were used methods: dialectical, monographic, historical, system-structural analysis and synthesis, problem and program-target approaches. The article reveals peculiarities of entrepreneurship models in rural green tourism. Features of development and support of rural green tourism in different countries as one of the perspective types of tourism business are considered. Grounded trends and prospects of development of rural green tourism in Ukraine. Conclusions and results of the article can be used in the educational-scientific process of the economic faculties of higher educational institutions. It is expedient to transfer them for practical use in the management of tourism activities at the level of enterprises, in the activities of public organizations, rural communities. Comprehensive study and implementation of the European experience of small business in rural green tourism in Ukraine is aimed at achieving its strategic goal – creation of a competitive national and European and world markets for a national tourist product that can meet the needs of both compatriots and foreigners as much as possible. It is also an expansion of the internal and constant growth of volumes of inbound tourism in the countryside, ensuring the integrated development of rural areas and their tourist destinations, taking into account the socio-economic interests of the entire population of the country as a whole

Анотація. У статті виявлені особливості формування та розвитку інвестиційного забезпечення підприємств агросфери. Визначені його проблеми й тенденції розвитку. Ідентифіковано їх взаємозв'язок із продовольчою та фінансово-економічною безпекою агроформувань. Обґрунтовано механізми імплементації у систему їх менеджменту. Це дасть змогу збільшити обсяги інвестицій, безпеку функціонування та конкурентоспроможність розвитку агроформувань. Ключові слова: підприємства агросфери, інвестиції, залучення, захист, продовольча та фінансово-економічна безпека, механізми, система менеджменту, розвиток. Summary. The article reveals peculiarities of formation and development of investment support of agrosphere enterprises. Its problems and development tendencies are determined. Their relationship with food and financial and economic safety of agroformations has been identified. The mechanisms of implementation in the system of their management are substantiated. This will increase the volume of investments, the safety of functioning and the competitiveness of agribusiness development.

У статті розглядаються актуальні проблеми створення кластерних моделей організації та інтеграції підприємств сільського зеленого туризму. Її метою визначено виявлення змісту, особливостей, переваг та ризиків кластерів у сільському зеленому туризмі. Також були проаналізовані причини повільного впровадження кластерів на селі (погана обізнаність сільських підприємців та побоювання втратити власний бізнес; недостатнє нормативно-законодавче забезпечення; обмежені можливості державної й місцевої підтримки; невеликий практичний досвід або ж його невдалі спроби. До переваг кластерів віднесено консолідацію наявних ресурсів; зменшення трансакційних витрат; збільшення конкурентних переваг при збереженні внутрішньої конкуренції; підвищення стійкості, ефективності й конкурентоспроможності туристичного бізнесу. Їх доповнюють соціальні й екологічні ефекти -зростання комунікацій та співпраці сільських територіальних громад; взаємопідтримка і допомога; зменшення навантаження на довкілля завдяки раціональному використанню місцевих умов та ресурсів. Також вказано на інноваційні та інвестиційні переваги кластерних моделей у сільському зеленому туризмі. Обгрунтовано необхідні пріоритетні заходи щодо активізації впровадження кластерів сільських туристичних підприємств. Серед них знайомство підприємців та менеджерів і фахівців з успішною практикою функціонування кластерних моделей, у т.ч. за кордоном; формування сприятливого інституційного, інформаційного та комунікаційного середовища; виявлення потенційно можливих кластерів й рекомендації щодо їх створення представниками науково-дослідних установ, місцевих адміністрацій, громадських організацій.

ВступЗагальне патріотичне піднесення у роки радян-сько-німецької війни позначилось на зростанні інте-ресу широких верств громадськості до вітчизняної історії та історико-культурної спадщини, яка зазнала значних втрат. На Чернігівщині було знищено, зок-рема, 25 пам'яток монументальної архітектури, пог-рабовано 19 музеїв, чимало культурно-освітніх уста-нов [1]. Серйозні пошкодження одержав Спасо-Преображенський собор у Чернігові, а Борисоглібь-кий собор, П'ятницька і Катерининська церкви були практично повністю зруйновані.У листопаді 1945 р. Комітет у справах архітек-тури при уряді СРСР організував спеціальну комісію для обстеження пошкоджених історико-архітектур-них пам'яток України. Після відвідин Києва, Черні-гова і Львова члени комісії констатували, що уніка-льні пам'ятки, зосереджені в цих містах, перебувають в аварійному стані й потребують невідкладних захо-дів на державному рівні. Літературний оглядШироке коло питань, пов'язаних з охороною і вивченням нерухомих пам'яток історії та культури, розглянуто в колективній монографії "Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження і збереження", що побачила світ за загальною редак-цією В. О. Горбика [2]. У роботі висвітлено основні етапи становлення державної системи охорони пам'яток, діяльність громадських організацій у цій сфері в другій половині ХХ століття.На особливу увагу заслуговує цикл праць ака-деміка П. Т. Тронька, який фактично узагальнив дос-від краєзнавчої та пам'яткоохоронної роботи в Укра-їні у другій половині ХХ ст. Водночас у його працях, що побачили світ у 60-80-х рр., спостерігалась певна ідеалізація радянської пам'яткоохоронної системи, перебільшувалась роль політичного керівництва в організації краєзнавчих досліджень. Слід зазначити, що у студіях, оприлюднених впродовж останніх де-сятиліть, вчений позбувся цих недоліків і цілком об'єктивно оцінив здобутки і втрати краєзнавчого руху в Україні [3].Історико-правові основи пам'яткоохоронної роботи і практичне застосування відповідних законо-давчих актів державними установами та громадськи-ми організаціями в Україні у другій половині ХХ ст. всебічно висвітлені у дослідженні В. І. Акуленка [4].Теоретичні засади й особливості розвитку пам'яткознавства в Україні у повоєнний період сха-рактеризовано у працях С. З. Заремби. Особливу ува-гу він приділив пам'яткознавчій діяльності місцевих музеїв, бібліотек, вищих навчальних закладів, гро-мадських організацій [5].Низку питань, пов'язаних з діяльністю крає-знавчих і пам'яткознавчих інституцій другої полови-ни ХХ ст., висвітлено у студіях Ю. З. Данилюка [6]. Він відзначив прояви формалізму, кон'юн-ктурного підходу до вивчення історії краю, що мали місце в діяльності деяких громадських організацій.Але недостатньо проаналізовано та узагальне-но (на наш погляд) зміст пам'яткоохоронної справи у Чернігівському регіону у 1945-1965 рр. Мета та задачі дослідженняПроведені дослідження ставили за мету визначи-ти характерні риси пам'яткоохоронної справи в Черні-гівській області у 2 пол. 40-х -1 пол. 60-х років 20 ст.Для досягнення поставленої мети вирішува-л...

Аналізуються причини створення , напрямки діяльності громадського історико-краєзнавчого осередку на Чернігівщині у 80-xпочатку 90-х рр. XX ст. та внесок Чернігівського обласного історикокраєзнавчого товариства в справу розбудови краєзнавчих студій регіону. Розгортання краєзнавчих досліджень було суперечливим в умовах кризи радянської системи і це накладало суттєвий відбиток на характер і спрямованість краєзнавчих пошуків. Ключові слова: краєзнавчий рух, громадські організації, історико-краєзнавче товариство, конференції, наукова інтелігенція The reasons of creation, historical and social activities in Chernihiv regional branch in the 80-sbeginning of the 90-s of the XX century. and the contribution of Chernihiv regionregional historical society building in case studies of local history of the region. Development of regional researches was contradictory in the conditions of crisis of the soviet system and it imposed a substantial imprint on character and orientation of regional searches.