У сучасних економічних умовах підприємства функціонують і розвиваються як складний організм. Що забезпечує життєвий потенціал кожного підприємства окремо? Відповідь на це дає інтеграція психологічної та управлінської науки. Потенціал змін кожного підприємства зумовлює не тільки відмінність між організаціями, а й визначає успіх їхнього функціонування та виживання в умовах трансформацій. Успішна діяльність підприємства також вимагає міцного підґрунтя в матеріальних, фінансових і людських ресурсах, проте особливості формування й розвитку останніх сьогодні трансформуються найбільше. Просто діагностика статики людських ресурсів фактично нічого не дає для управління. Усе більшого значення набуває категорія формування лідерського потенціалу та трансформація мотиваційних моделей персоналу в умовах пандемії, біфуркації, зміни умов життя, переходу до дистанційних моделей тощо. За останні 20 років системи ведення бізнесу в усіх розвинених країнах трансформувалися в практичні, динамічні й максимально ефективні методики. Одна з найбільш запитуваних і цікавих – спіральна динаміка. В основі це дуже складна біопсихосоціальна модель розвитку з чіткою системою розподілу, але вона красива, зручна та добре працює. Спіральна динаміка – це теорія, розроблена вченим Клером Грейвзом. Це своєрідна класифікація домінуючих типів мислення і окремої особистості, і соціальної культури будь-якого масштабу: від сім’ї до конгломерату з сотнею тисяч співробітників. На думку вченого та його послідовників, мислення людини розвивається й трансформується з одного збалансованого стану в інший. Парадигми та системи цінностей змінюються не хаотично, а відповідно до прописаних правил. Розвиток кожного попереднього стану – завжди основа для наступного. Перед бізнесом постає питання, як не просто діагностувати стан рівня розвитку спіральної динаміки компанії, а знайти правильні показники-індикатори динаміки компанії, які б чітко поєднували між собою фінансово-економічний успіх, інноваційно-технологічний розвиток і соціально-психологічні моделі корпоративної культури.Методологічною основою дослідження є система загальнонаукових та спеціальних методів, що дозволило дослідити резистентність стану стратегічного потенціалу на певний рівень спіральної динаміки розвитку. Проведене дослідження базувалося на використанні методів: порівняння, узагальнення – для уточнення та формалізації сутності поняття; кореляційно-регресійного аналізу – для побудови багатофакторних регресійних моделей, розрахунку прогнозних значень інтегральних показників лідерського потенціалу в кожній підсистемі, оптимізації підсистем, визначення ступеня впливу лідерського потенціалу на тип корпоративної культури; графоаналітичного методу – для надання наочності матеріалові та схематичності зображення низки теоретичних і практичних положень дослідження. Для проведення комплексного аналізу застосовувалися методи комп’ютерного оброблення, аналізу та відображення інформації за допомогою програм Microsoft Excel, STATISTICA. Інформаційною базою є офіційні публікації міжнародних організацій, експертні оцінки рейтингових агентств, монографічна література, фундаментальні наукові розробки вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали наукових конференцій, вітчизняні й зарубіжні публікації, електронні ресурси мережі Інтернет тощо.