Анотація. На сьогодні важливим є вивчення закономірностей та особливостей фізичного й емоційного стану дітей молодшого шкільного віку, що відіграє важливу роль у реалізації цілісності й гармонійності особистісного потенціалу дитини. Мета. Визначення ефективності оздоровчо-рекреаційних занять з використанням засобів скелелазіння у корекції емоційно-вольових порушень дітей молодшого шкільного віку. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури, інформаційних ресурсів мережі Інтернет та документальних джерел, передового зарубіжного та вітчизняного досвіду, педагогічні, психодіагностичні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. У дослідженнях на перетворювальному етапі експерименту брали участь 26 школярів дев’яти років з емоційно-вольовими порушеннями, які відвідували скеледром «UP». Для корекції розладів емоційно-вольової сфери було впроваджено програму з елементами скелелазіння. Серед засобів також використовували серію ігрових вправ на скеледромі: естафети, рухливі ігри, квести, сюжетно-рольові ігри. Тривалість програми – 9 місяців. Аналіз середньогрупових результатів, які відображають емоційно-вольову сферу молодших школярів, після педагогічного експерименту відповідає недостатньо сформованому рівню, хоча спостерігається їх позитивна динаміка. Засоби скелелазіння сприяли вірогідному покращенню таких вольових якостей: дисциплінованість, самостійність, наполегливість, витримка й організованість, ініціативність. Отримані результати вказують на доцільність використання засобів скелелазіння в оздоровчо-рекреаційній діяльності дітей молодшого шкільного віку. Ключові слова: рухова активність, засоби скелелазіння, школярі молодших класів, фізична рекреація, емоційно-вольові порушення.

The results of theoretical generalization and practical solution of the issue regarding increase of the effectiveness of health-recreating activities for children of primary school age with attention deficit hyperactivity disorders are described in this article. The objective of the study was to evaluate the effectiveness of the health-recreating activities programme for children of 9 to 10 years of age attention deficit hyperactivity disorders, using rock climbing.  Methods and organization of the study. The following methods were used: theoretical analysis of special scientific and methodological literature; anthropometric and pedagogical techniques; and the methods of mathematical statistics. Children of the primary school age (9-year-olds, 26 children in total) took part in this study. Duration of the programme – 9 months. In each group, the activities were held 3 times a week, lasting 60 minutes. Among other methods, apart from rock climbing, were used the series of playing activities on the rock-climbing wall: relay races, physical activities, quests, role-play games with plot. The Wilcoxon signed-rank test(W-test) was used for the qualitative analysis of statistical data and for identifying reliable changes. Results. At the end of pedagogical experiment, reliable changes (р<0,05; р<0,001) happened in indicators, which characterized total body size. Positive influence of rock climbing was reflected in decrease of overweight children. Probable changes (р<0.001) appeared in indicators, which characterized the work of cardiovascular and respiratory systems. Under the influence of recreating rock-climbing activities for the children of primary school age (9-year-olds) reliable changes happened (р<0.001) in indicators, which characterized strength, flexibility and agility. Significant positive changes determined in indicators, which reflected the level of physical health and physical preparedness.

Анотація. Статистичне зростання кількості осіб з розладами аутичного спектра формує підвищення інтересу до методів та способів корекції та адаптації таких дітей у суспільстві. Цікавою темою для науковців є вивчення впливу фізичної активності на розвиток дітей з розладами аутичного спектра. В роботі вперше досліджено фізичну активність з елементами скелелазіння як допоміжний засіб корекції розладів аутичного спектра. Мета. Вплив скелелазіння на комунікативну та поведінкову сфери розвитку дітей. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та документальних матеріалів; психолого-педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; опитування; методи математичної статистики. Результати. У ході дослідження виявлено підвищення показників формування таких навичок комунікативної поведінки, в балах: соціальної реакції у відповідь, вміння висловлювати прохання, соціальної поведінки, діалогових навичок. Показники вміння привертати увагу та ставити запитання не змінилися, дезадаптивної поведінки, такі як агресія, аутоагресія, переривання поточної активності та стереотипні прояви зменшилися майже вдвічі. За результатами проведеної роботи можемо зробити висновок, що фізична активність з елементами скелелазіння позитивно впливає на комунікативну та поведінкову сфери розвитку дітей з розладами аутичного спектра та може застосовуватися як допоміжний засіб у його корекції. Цей вид активності сприяє зниженню проявів стереотипної поведінки, агресії та аутоагресії за рахунок високого рівня концентрації на поточній діяльності. Ключові слова: аутизм, стереотипна поведінка, комунікативні навички, фізична активність, скелелазіння.

Анотація. Обґрунтування доцільності вивчення та аналізу особливостей фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями для побудови програми рекреаційних занять з даним контингентом. Мета. Вивчити показники фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями як основи розробки оздоровчо-рекреаційної програми занять з використанням засобів скелелазіння. Методи. Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, компаративний метод, педагогічні методи (спостереження, експеримент, тестування), антропометричні, фізіологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Дані вказують на відсутність статистично значущої різниці (р > 0,05) у показниках фізичного розвитку та серцево-судинної системи між хлопчиками і дівчатками обох вікових груп. Встановлено значну варіативність показників маси тіла та динамометрії правої і лівої кисті у всіх статево-вікових групах. Показники індексу Руф’є перебувають в діапазонах 11,6–12,8 ум. од., що  відповідає задовільному рівню фізичної працездатності. Серед дітей обох статево-вікових груп не виявлено осіб, які б мали високий та достатній рівні фізичної працездатності. У хлопчиків 9 років за силовий індекс переважна більшість набрали 6 і 8 балів, відсутні особи які мали б високі бали. У цьому контингенті обстежених під час оцінювання індексу витривалості переважна більшість набирали бали від 7 до 10, але серед дітей були і такі, що отримали 4 і 5 балів. Під час оцінювання індексу швидкості хлопчики в основному отримали від 6 до 10 балів. Оцінювання їхнього швидкісно-силового індексу вказує на виконання тестового завдання на високі бали, переважна більшість виконала тест на 7 і 10 балів. Аналіз фізичної підготовленості дівчаток 9 років вказує на досить низькі бали. Спостерігається великий відсоток осіб, які мали від 4 до 5 балів і відсутні ті, які мали 10 балів і вище. Подібні результати спостерігаються і у школярів 10 років. Переважна більшість осіб обох статево-вікових груп мають низький рівень фізичного здоров’я, жодної дитини не було віднесено до середнього і високого рівня. Отримані дані фізичного стану дітей молодшого шкільного віку з емоційно-вольовими порушеннями свідчать про певні особливості показників, які важливо враховувати під час складання програм рекреаційних занять з використанням засобів скелелазіння для даного контингенту. Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, емоційно-вольові порушення, фізичний стан, фізичний розвиток, фізична підготовленість.

No abstract