У статті розглядаються процеси виникнення і розвитку бойової авіаційної техніки тактичної авіації четвертого і п’ятого поколінь. Висвітлюються причини, що спонукали її виникнення, характерні риси та відмінності. Розглядаються сильні і слабкі сторони тактичних винищувачів різних поколінь, проводиться їх порівняльний аналіз. Автори зробили висновок про те, що на сьогодні представлені у світі багатофункціональні винищувачі п’ятого покоління не повністю задовольняють потреби військово-повітряних сил як через неповну відповідність тактичним вимогам, так і з економічних міркувань. Визначаються напрями подальшого розвитку авіаційної технічки четвертого покоління, що не вичерпала свій модернізаційний потенціал та спроможна у середньостроковій перспективі відповідати вимогам сучасності. Наприкінці статті висуваються пропозиції щодо можливих напрямів оновлення літакового парку тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.