Резюме. Одним із найважливіших та революційних досягнень у медицині XIX ст. стало відкриття загального знеболювання та початок «ери анестезії». Як відомо, значний об’єм стоматологічних втручань супроводжується болісними відчуттями, тому знеболювання є одним із найважливіших етапів лікування у сучасній стоматології. Особливо актуальним дане явище є для специфічного контингенту пацієнтів, таких, як діти та підлітки, на фоні психоемоційного формування їх особистості та особливої вразливості щодо сприйняття болю з подальшим формуванням взаємодовірливих відносин між стоматологом та пацієнтом. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела для формулювання доцільності застосування місцевої анестезії в амбулаторному стоматологічному лікуванні підлітків. Матеріали і методи. Огляд та аналіз наукової та медичної літератури на основі баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI, вивчення яких не перевищує 10 років, включаючи огляди літератури та результати клінічних досліджень. Результати досліджень та їх обговорення. Контингент пацієнтів дитячого та підліткового віку, будучи одними з найскладніших для стоматологічного лікування, піддається страху та тривозі через брак попереднього досвіду. Навички долати вищенаведені стани є недостатньо розвиненими або відсутніми, і як наслідок, немає стимулу до співпраці між пацієнтом та лікарем. Базуючись на особливостях підліткового періоду, а саме психологічній та фізіологічній нестабільності, виражена тривожність і страх потенційно можуть посилити сприйняття болю. З цією метою впроваджено предмети та засоби, які знижують дискомфорт у момент проведення анестезії, що дозволяє максимально точно досягнути кінцевого пункту та чітко дозувати препарат. Висновки. Ефективність знеболювання на амбулаторному стоматологічному прийомі, особливо дитячого та підліткового віку, залежить не тільки від мануальних навичок лікаря, а й від його теоретичної підготовки щодо фармакології лікарських засобів, психології роботи з даним контингентом пацієнтів. Якщо раніше в стоматології дитячого віку нерідко використовувався підхід «лікувати дитину за будь-яку ціну у відведений для неї час», то сьогодні сучасні тенденції до надання стоматологічної допомоги населенню диктують: «Лікувати безболісно з підвищеним ступенем комфорту для дитини та її батьків». Поява нових засобів та способів знеболювання дозволяє лікарю досягти високого професійного рівня у роботі.

Резюме. Бурхливий розвиток морфології дозволив значно розширити уявлення про механізми клітинної перебудови за умови впливу екзогенних чинників та при запальних і проліферативних процесах. Висока специфічність та діагностична інформативність імуногістохімічних маркерів щодо формування прогностичних критеріїв клінічного перебігу захворювань тканин пародонта та деталізації патогенетичних механізмів даної нозології спонукає до їх глибшого вивчення. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела з характеристикою імуногістохімічних методів у діагностиці та прогнозуванні клінічного перебігу генералізованого пародонтиту. Матеріали і методи. Огляд та аналіз наукової і медичної літератури на основі баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI, вивчення яких не перевищує 10 років, включаючи огляди літератури та результати клінічних випробувань. Результати досліджень та їх обговорення. Ідентифікація клітинного складу ясен при генералізованому пародонтиті є джерелом біоматеріалу для ідентифікації специфічних кластерів диференціації, які несуть високу інформативність щодо діагностики та прогнозування клінічного перебігу пародонтиту. Так, наприклад, експресія у клітинних інфільтратах власної пластинки ясен при генералізованому пародонтиті специфічних маркерів, таких, як CD-4, CD-3, CD-20, Kі-67, CD-68 свідчить про певні патофізіологічні процеси при генералізованому пародонтиті та може бути цінним прогностичним критерієм на різних етапах розвитку даного захворювання. Висновки. Епітеліоцити слизової оболонки порожнини рота є стратегічно важливою ланкою у виникненні запальних процесів слизової оболонки та тканин пародонта і предметом молекулярно-генетичних та імуногістохімічних досліджень у стоматології.