Presented are the experimental data on the effect of biofungicides on seed infection and mycoflora of winter wheat seeds of varieties ‘Levada’ and ‘Podolyanka’. The phytostudy which was conducted allowed to determine the presence of micromycetes such as Alternaria alternata (infection rate 6.8–19.5 %), Tilletia caries (1–2 %), Fusarium spp. (0.5–3.5 %), Cladosporium herbarum (1.5–3.5 %), Bipolaris sorokiniana (1.0–4.8 %), Mucor spp. (1.5–12 %), Penicillium spp. (0.5–1.5 %), and Aspergillus spp. (1–1.5 %) on the seeds. The trend to decrease laboratory germination and lower infection rate was observed after the seeds were treated with biofungicides Gaubsin, Planriz, and Trichodermin. The positive effect of the biofungicides on the morphometric parameters of two-weeks-old plants was observed: 1.6 to 2 times increase in height, 2.1 to 2.8 times increase in the lengths of the roots, and 2.7 to 4.4 and 3.4 to 5.5 times increase in phytomass, respectively. The positive effect of Trichodermin on developing winter wheat plants was noted.

Розглянуто стратегію удосконалення та інноваціїструктури посівних площ і науково обґрунтованихсівозмін з урахуванням ґрунтово-кліматичних умовта спеціалізації господарств. Встановлено, що висо-копродуктивними й екологічно безпечними є різноро-таційні: короткоротаційні 3–4–5-пільні й довгоро-таційні 6–10-пільні зернові, зерно-просапні, зерно-паро-просапні, просапні, кормові сівозміни із широ-кими межами насичення зерновими, технічними йкормовими культурами. Виявлено, що ефект сівозмі-ни підвищується за збільшення різновидності сільсь-когосподарських культур і довжини ротації, що по-трібно враховувати в процесі розробки проектів зем-леустрою для забезпечення еколого-економічного об-ґрунтування сівозмін і впорядкування угідь, їхньогоскладу й змісту. Strategy of improvement and innovation of structure of sowing areas and scientifically reasonable crop rotations is considered taking into account ground-climatic terms and specialization of economies. It is set that high-performance and environmentally sounds different term: shot term 3–4–5-fields and long term 6–10-fields grain, grain-growing, grain-par-growing, cultivated, forage crop rotations with the wide limits of satiation grain, technical and forage crops. It is discovered that the effect of crop rotation rises for the increase of variety of agricultural cultures and length of rotary press, that it is needed to take into account at development of projects of organization of the use of land for providing of eco-economical ground of crop rotations and organization of lands, their composition and maintenance.

Лікарські рослини є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовують-ся у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лі-карських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразли-вою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямисто-стей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насін-нєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспе-ртиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій лікарських рослин вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості лікарської рослинної сировини. Узагальнення да-них вивчення впливу біопрепаратів на об’єкти цільового використання та об’єкти захисту – лікарсь-кі рослини – показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіци-ди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчають-ся препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості лікарської рослинної сировини зменшився асортимент фун-гіцидів у захисті лікарських рослин, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випро-бування проводиться лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів лікарських рослин. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами лікарських рослин.

У статті наведені дані щодо фітосанітарного стану насіння сої сортів Вільшанка, Єлена та Во-рскла, рівня контамінації патогенними мікроорганізмами. Мета досліджень полягала в оцінці ефек-тивності фунгіцидних протруйників проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та їх впливу на по-сівні якості насіння. Варіанти досліду включали: 1. Контроль. 2. Фундазол, 500 г/кг з.п. (St) 3 кг/т. 3. Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. 4. ТМТД 400 г/л к.с. 6 л/т. 5. Віал Траст, 140 г/л: к.с. 2,5 л/т. Для встановлення впливу протруйників на стан та розвиток рослин сої їх вирощували до фази двох спра-вжніх листків у вегетаційних ємностях. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері, згідно з ДСТУ 4138-2002, а польову – при сівбі в горщики із землею. Зараженість насіння збу-дниками хвороб визначали біологічним методом, основаним на стимулюванні росту і розвитку пато-генних мікроорганізмів як на протруєному, так і не на протруєному насінні. Виявлено, що загальна зараженість насіння сої фітопатогенними мікроорганізмами складала 27,3–37,0 %, при цьому за-раженість грибною інфекцією складала 68,3–83,9 % від загальної кількості та 6,4–17,3 % – зміша-ною інфекцією. Ураження бактеріальною інфекцією було в межах норми (до 5 %) у сортів Єлена (3,5 %) та Вільшанка (2,3 %). У сорту Ворскла цей показник становив 6,4 %. Найбільшою часткою ізоляції відрізнялися гриби роду Alternaria, частина яких становила 5,3–11,3 % залежно від сорту. Менше поширення мали гриби роду Fusarium: 3,9–6,5 % від загальної кількості насіння, ураженого патогенами грибної етіології. Незначним проявом характеризувалися гриби роду Botrytis – у межах 2,5–3,5 % залежно від сорту. На насінні сорту Єлена та Ворскла одночасно були виділені спори цих патогенів. Досить широко були репрезентовані на насінні сої представники вторинної інфекцій (Aspergillus, Mucor та Penicillium), поширеність яких становила 4,4–10,1 %. Частка кожного з цих патогенів, за винятком Mucor, незначна – від 0,5 % до 2,5 %. Частка ізоляції грибів роду Mucor дещо вища, максимальна на сорті Єлена – 5,5 % і мінімальна на сорті Вільшанка – 3,3 %. Для знезаражен-ня насіння від патогенної флори грибного та бактеріального походження доцільно використовувати двокомпонентний фунгіцидний протруйник Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. з нормою використання 2,5 л/т насіння, який також має найкращий стимулюючий ефект на лабораторну схожість насіння сої.

Досліджено особливості поширеності та розвитку альтернаріозу (Alternaria solani) і фіто-фторозу (Phytophthora infestans) на рослинах томатів сорту Малинове віканте протягом вегетаціїв 2019–2020 рр. на виробничих плантацій. Визначено вплив гідротермічних умов на поширеність ірозвиток домінуючих хвороб томатів у Лісостеповій зоні України. Відмічено, що погодні умови2019 року (чергування спекотної посушливої погоди з дощами і рясними росами) сприяли поширенос-ті альтернаріозу: у фазі цвітіння – 12,3 %, у фазі плодоношення – 26,3 %. При цьому інтенсивністьрозвитку хвороби в період формування плодів досягла максимального значення 32,3 %, що на 12,5%вище, ніж у фазі цвітіння. З метою контролю альтернаріозу і фітофторозу на томатах сортуМалинове віканте досліджено дію фунгіцидів різних хімічних груп. В якості еталона обрано препа-рат Ридоміл Голд МЦ 680 г/л WG, (металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг), ефективність якогопорівнювалася з більш сучасними препаратами: Кабріо Дуо, 112 г/л к.е. (піраклостробін, 40 г/л +диметоморф, 72 г/л) та Консенто, 450 г/л к.с. (фенамідон 75 г/л +пропамокарб-гідрохлорид, 375 г/л).Досліджувані фунгіциди характеризувалися високою фунгістатичною активністю, однак збудникиальтернаріозу і фітофторозу виявляли різну чутливість до діючих речовин. У захисті рослин протифітофторозу більш ефективними, у порівнянні з еталонним препаратом Ридоміл Голд, 680 г/л в.г.виявилися Кабріо Дуо, 112 г/л к.е. (пригнічував розвиток хвороби на 78,5 %) та Консенто, 450 г/л к.с.(пригнічував розвиток хвороби на 85,2 %). Аналогічна тенденція прослідковувалася відносно альтер-наріозу: найбільш ефективним був препарат Кабріо Дуо, 112 г/л к.е., технічна ефективність якогостановила 83,4 %. Даний показник на 23,6 % вищий ніж у еталону. Ефективність фунгіцидуКонсенто, 450 г/л к.с. дещо нижча (на 4,5 %) ніж у Кабріо Дуо, 112 г/л к.е., але на 28,1 % вища порів-няно з фунгіцидом Ридоміл Голд, 680 г/л в.г. (59,8 %). Проведені дослідження підтверджують специ-фічну активність обраних фунгіцидів відносно хвороб, які спричиняються нижчими (Phytophthorainfestans) і вищими (Alternaria solani) грибами. Аналізуючи склад комплексу діючих речовин обох дос-ліджуваних препаратів, зроблено припущення, що зазначена специфічність забезпечується поєднан-ням двох діючих речовин: для Кабріо Дуо – піраклостробіном і диметоморфом, а для Консенто –фенамідоном і пропамокарб-гідрохлоридом. Дещо нижча ефективність препарату Кабріо Дуо, порі-вняно з Консенто, може свідчити про формування резистентності у популяції збудника фітофто-розу відносно стробілуринової діючої речовини, тоді як у фунгіцида Консенто проявилася синергіядіючих речовин, що підвищило сумарну фунгітоксичну дію препарату і відповідно технічну ефектив-ність. Порівняно низька технічна ефективність Ридомілу Голд можливо пов’язана з формуваннямрезистентності збудників фітофторозу та альтернаріозу до металаксилу-М і манкоцебу.