The Aim of the study is to study the structure of the sense of value of one's own life, empirically identifying the types of experiencing this feeling among students. One of the important lines of the formation of the personality in the student's age is the development of a sense of value of one's own life. The value of their own life is characterized by integrity and consistency. This feeling gives a person the opportunity to respond to the challenges of life, to discover the meaning in them. This is a structure that consists of several components, but at the same time it is relevant to the whole life in general. Research methods. The author's questionnaire was used, 50 points of which were formulated based on the answers of experts (academic and practicing psychologists) to the question "Why do people value their Диаб Н., Кузнецов М. Структурные особенности чувства... 71 lives?". The items in this questionnaire are various options for the continuation of the phrase "For me to value my life, this means ...". Each of the options for the continuation of the phrase was evaluated by the subjects using the Likert scale, which has 5 gradations: 1-no, 2-rather than no, yes, 3-something in between, 4-more likely than not, and 5-yes. The study included 149 students from several Kharkov universities aged 17 to 46 years old (cf.-23.66 ± 7.36), 101 women and 48 men. The results of the study. It is shown that a sense of the value of one's own life includes and synthesizes individual values and meanings. They reflect specific aspects of human life (significant people, objects, professional occupations, hobbies, their own abilities and qualities, ways of taking care of themselves, memories, plans for the future, health, etc.). Separate values and meanings included in the value system of one's own life are grouped into groups with a common thematic focus. There were such topics as control over one's own organism, transcendental and existential experiences, achievements and social success, effective functioning of the organism and personality, interconnection with other people, isolation from other people. The age and gender differences in what particular values are synthesized into the value system of students' own lives are revealed. Latent variables have been established that determine the diversity of manifestations of a sense of the value of a student's own life. These are: 1)

Relevance of the research. A sense of the value of one's own life and the peculiarities of its experience not sufficiently studied in domestic psychology. Understanding how this feeling arises and strengthens is necessary for the development of new technologies for psychological counselling and assistance to people facing various life problems. The aim of the study is to analyze the universal and unique features of the verbal behavior of subjects of different ages and sex in relation to the phenomenon of the value of their own life. Research methods. The subjects participated in a free associative experiment - writing five words that come to mind in connection with the phrase "The value of one's own life." Sample - 232 subjects (87 men and 145 women). The group of late adolescence consisted of 65 subjects aged 16 to 21 years. There were 81 subjects in the group of young people (22-30 years old). The mature group (61 people) was in the age range from 31 to 59 years. In the group of late maturity - 25 subjects. Results. Variants of semantic systems were identified, which are verbalizing in associations and involved in determining the direction of experiencing a sense of value of their own life among men and women, early age, young, mature and advanced age. These options broadly correspond to the six main sources of the value of one's own life. Conclusions. The value of one's own life is the willingness to experience the struggle for survival. This is the ability to deploy "techniques of being" when the subject responds to certain challenges of life. The identified male associates in the associative experiment have an external orientation and accentuate the idea of space / time. Women's associates are connected with the inner world, connected with personal and psycho-regulatory qualities. The types of age-related dynamics of associates were identified: “transversal”, “increasing”, “decreasing”, “bulging”.

The aim of the article is to present the findings of the empirical research on the feeling of the value of one's own life (VOL) in students. Experiencing the feeling of VOL is understood to be the intended activity of an individual through which they reinforce (strengthen) their psychological and personal being. A presumption about the important role of a cognitive factor in experiencing the feeling of VOL in students was tested. In the manifestation of VOL, the role of such a cognitive factor as basic beliefs was investigated. Methods. Basic beliefs were diagnosed using the modified questionnaire by R. Janoff-Bulman. To diagnose the parameters of the feeling of VOL, the author's questionnaire was used. 286 students took part in the testing. The correlations between the scores of two questionnaires were calculated. Logistic regression was used. The results of the research.

Актуальність дослідження. Психологічним базисом цінності власного життя є досвід виживання, який людина набуває, відгукуючись на життєві виклики. Актуальною для наукових пошуків є проблема джерел почуття цінності власного життя. Необхідно сфокусуватися на тому, які з цих джерел доступні та активно використовуються у юнацькому (зокрема студентському) віці. Вимагає прояснення проблема взаємозв'язку екзистенційних переживань особистості та доступності для неї тих чи інших джерел цінності власного життя. Метоюдослідження є теоретичний та емпіричний аналіз чинників переживання почуття цінності власного життя у юнацькому віці. Метод и вибірка дослідження. Для дослідження джерел цінності власного життя був використаний авторський опитувальник. Екзистенційні чинники переживання цінності власного життя студентів фіксувалися за допомогою Шкали екзистенції А. Ленглє і К. Орглер, Шкали почуття зв'язності А. Антоновського та опитувальника диспозиційної надії С. Снайдера. В дослідженні брало участь 286 студентів декількох харківських ЗВО у віці від 17 до 46 років (у середньому – 23,66 ± 7,36), 247 жінок і 39 чоловіків. Кореляційний аналіз (обчислення коефіцієнтів лінійної кореляції rxy Пірсона) був виконаний у всієї вибірці досліджуваних, а також окремо в молодшій (n = 177; вік – від 17 до 20 років; m = 19,06 ± 1,02 р.) і в старшій (n = 109; вік – від 21 до 46 років; m = 26,76 ± 6,40 р.) групах студентів. Перевірялося припущення про те, що показники різних джерел почуття цінності власного життя у студентів взаємопов'язані з їх салютогенною орієнтацією, надією та показниками екзистенційної наповненості життя. За допомогою логістичної регресії побудовані регресійні моделі системі екзистенійних предикторів прояву двох типів переживання почуття цінності власного життя у студентів – «такого, що зближує з іншими людьми» и «такого, що дистанціює від них». Результати. Когерентність свідомості посилює такі джерела переживання почуття цінності власного життя, як «Самоконтроль, інформація, саморозвиток», «Оптимізм», «Здоров'я» і в дещо меншому ступені – «Близькі стосунки, родина, затребуваність» і «Влада, статус, багатство». Сила волі і здатність знаходити шляхи як аспекти надії, важливі для прояву таких джерел почуття цінності власного життя, як «Самоконтроль, інформація, саморозвиток», «Влада, статус, багатство» і «Оптимізм». Показник екзистенційної свободи виявився найбільш високим у студентів, які переживають почуття цінності власного життя в модусах влади, статусу, багатства, здоров'я і особливо – оптимізму. Висновки.Екзистенційні чинники (когерентність свідомості, диспозиційна надія та екзистенційна сповненість життя) визначають доступ до важливіших джерел переживання почуття цінності власного життя у студенів. Вони грають значно більшу роль у студентів молодшої вікової групи в порівнянні зі старшою. Відповідно до регресійної моделі з усіх екзистенцій них предмкторів переживання почуття цінності власного життя у студентів найбільш впливовими виявилися два – сила волі (як компонент надії) і самодистанціювання (як компонент екзистенційної наповненості життя).