Пандемія Covid-19, що триває вже третій рік, та оголошений воєнний стан і бойові дії на території України суттєво вплинули на процес навчання у ВНЗ нашої країни. Перехід навчального процесу на формати з використанням дистанційних методик став випробуванням для всієї системи вищої освіти. При цьому технічні дисципліни є найбільш постраждалими. Автори, з особистого опиту, підтвердженого анонімним анкетуванням групи студентів, пропонують при проведенні лабораторних занять комбінувати використання таких платформ навчання, як Zoom та Moodle.
Для колективу авторів тезисів, проблема використання методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у дидактичному процесі та збагачення його новим змістом щораз становить великий інтерес, особливо в умовах військового стану. Автори вважають, що необхідно збагачувати навчання такими методами та прийомами, які сприяли б формуванню мотивації навчання, прояву активності й емоційно-пізнавальної ввімкненості у навчальну діяльність, створенню умов для активного групового та самостійного опанування необхідних професійних знань, умінь та навичок. Автори приділили увагу значимості історичних довідок та проблемним методам навчання, з прикладами використання для активізації навчального процесу.
Колектив авторів вважає, що сьогодні, під час пандемії та дії правового режиму воєнного стану в Україні, одним із першочергових завдань для викладачів закладів вищої освіти, є аналіз досвіду реалізації навчання з використанням дистанційних форм у закладі освіти, де вони працюють, для пошуку ефективних шляхів удосконалення навчального процесу. Метою даного дослідження є визначення можливостей та особливостей використання Google Forms, що пропонують українські освітні Інтернет платформи для удосконалення проведення занять у дистанційному форматі та аналізу фідбеку від студентів щодо організації освітнього процесу з використанням дистанційних форм навчання в Навчально-науковому морському інженерно-технічному інституті (ННМІТІ) Одеського національного морського університету (ОНМУ) при викладанні дисципліни «Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання».
Однією із ключових проблем розвитку сучасного світового флоту є утилізація засобів водного транспорту, насамперед морських суден. Проблемі утилізації суден сьогодні приділяється серйозна увага ЄС. Плани з забезпечення утилізації старих суден з використанням затверджених ЄС технологій розглянуто Європейською Комісією з питань навколишнього середовища (НС). Проект постанови припускає контроль над переробкою суден під прапором країн ЄС або суден, що регулярно відвідують порти ЄС, на затверджених об'єктах з усього світу, що дозволить зменшити випадки негативних наслідків недбалої переробки суднового лома, як аварій, нещасні випадки, завдання збитків здоров'ю людини або НС [1]. Утилізація суден і кораблів різних типів і призначень, що відслужили свій термін – актуальна й, одночасно, досить складна і серйозна проблема не тільки у технологічному плані, але і є екологічною, економічною та правовою проблемою.Тому сьогодні, дуже важливими питаннями є питання вибору методу різання та розробки сучасних технологічних методів різання при утилізації суден. Результати дослідження підтвердили думку авторів, що найбільш перспективними методами різання є гідро-абразивне та механічне різання корпусу судна. Використання діаграми Ісікави дало можливість знайти взаємозв’язок між усіма причинами і факторами, що впливають на проблему та призвести оцінку їх впливу на неї.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.