Надія Стеценко, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, директор Центру дистанційного навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Зоя Комарова, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та методики її навчання, директор Центру забезпечення функціонування системи управління якістю освітньої діяльності Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Галина Ткачук, доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Володимир Стеценко, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ ПРО ЯКІСТЬ НАДАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ В УНІВЕРСИТЕТІ У статті представлено досвід організації та проведення опитування студентів з метою оцінювання ними якості надання освітніх послуг в університеті. Авторами проаналізовано основні документи, які стосуються акредитації освітніх програм, виявлено, що вирішальним чинником у якісному наданні освітніх послуг є залучення здобувачів вищої освіти до процесу оцінювання освітніх програм та інших процедур забезпечення якості. Досвід організації і проведення опитування студентів описано на прикладі анкетування здобувачів освітнього рівня "Бакалавр" за всіма освітніми напрямами університету. Авторами запропоновано різні види анкетувань для студентів І-ІІ курсів (загальне анкетування для оцінювання якості надання освітніх послуг) та ІІІ-IV курсів (анкетування для виявлення якості самостійної роботи студентів). Ключові слова: якість освіти; освітня програма; анкетування; комп'ютерні технології. Рис. 3. Літ. 4.

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, директор Центру дистанційного навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Галина Ткачук, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ У статті досліджено проблему формування індивідуального стилю у майбутнього керівника освітнього закладу. Визначено, що важливим для успішної діяльності закладу вищої освіти є особистість керівника, який готовий до інновацій, креативності та зможе впроваджувати всі ті зміни, що висуває сучасне суспільство. Автори проаналізували освітньо-професійну програму підготовки менеджера освіти "Управління навчальним закладом" спеціальності "073 Менеджмент, галузь знань: 07 Управління та адміністрування" і виявили, що найбільше сприяють формуванню індивідуального стилю управління дисципліни гуманітарної підготовки. З метою виявлення орієнтовного стилю управління майбутніми менеджерами освіти було проведено опитування серед студентів-магістрантів, які навчаються за відповідною освітньо-професійною програмою, і директорів-практиків закладів середньої освіти. Порівняння результатів опитування дало змогу виявити велику різницю у сформованості індивідуальних стилів управління між майбутніми менеджерами та діючими директорами шкіл. Результати дослідження також підтвердили думку, що у процесі управління неможливо керуватись лише одним стилем, а необхідно застосовувати їх поєднання. Ключові слова: управління закладом освіти; освіта; управлінська діяльність; керівник закладу освіти; стиль управлінської діяльності; менеджер освіти. Рис. 2. Літ. 5.

В роботі досліджується проблема інноваційної діяльності керівника як умова забезпечення ефективного управління та розвитку освітнього закладу. Розкрито поняття «управління інноваційною діяльністю» та визначено, що воно характеризує вплив суб’єкта управлін

У представленому дослідженні проаналізовано соціальні мережі, виявлено ступінь їх використання у вітчизняному інтернет-просторі. Аналіз рейтингів соціальних мереж дозволяє відстежувати приріст української аудиторії, особливо молоді, виявляти стан активності, канали комунікації (Facebook чи Instagram), порівнювати і розкривати особливості сприйняття мультимедійних платформ. Оскільки на сучасному етапі розвитку суспільства соціальні мережі відіграють усе більш вагому роль, прослідковується посилення маркетингових дій щодо присутності закладів вищої освіти в онлайн середовищі. Щодо законодавчої ініціативи, то механізм регулювання взаємовідносин закладів вищої освіти та їх комунікація через соціальні мережі регулюється наказом МОН № 166 від 19 лютого 2015 року, у якому йдеться про оприлюднення інформації щодо освітньої діяльності з метою забезпечення відкритості та прозорості освітньої установи. Цей та інші внутрішні нормативно-правові документи закладів вищої освіти інспірували запуск інформаційних компаній у соціальних мережах, що забезпечило поліпшення роботи з питань створення сильного інституційного бренду, популяризації освітнього контенту, інтерактивної комунікації з цільовою аудиторією в сучасному інформаційному суспільстві. Аналіз сторінок закладів вищої освіти в інтернет-просторі за допомогою сервісу UniRank (з точки зору прогнозованого трафіку, довіри та авторитету) дозволив виявити рівень популярності цифрових профілів у соціальній мережі. Велика кількість підписників на сторінках університетів-лідерів ймовірно зумовлена якісним і кількісним контентом, націленим взаємодіяти та поширювати інформацію у вигляді відео, публікацій, опитувань, анонсів подій, подкастів, скрайбінгів, оглядів, ілюстрацій, анімацій, інфографіки, тощо. У практичному аспекті наведено порівняльну характеристику відмінностей Facebook та Instagram, розглянуто можливості цих платформ з позиції інтересів, потреб та очікувань потенційних користувачів, сформовано пропозиції щодо ефективного представлення освітніх закладів у соціальних мережах.

В статье рассматриваются различные приемы изложения квантитативной информации в новостных медийных текстах в их зависимости от прагматических установок автора. К логическим приемам относятся: альтернативные способы представления одного и того же количества; приведение данных на фоне общей картины ситуации; использование множественных цифровых обозначений для сокращения информации. Среди риторических приемов называются: использование единиц разных порядков для представления одного и того же количества; округление количественной информации в заголовочной позиции; сопоставление фактов; приведение данных без общей картины ситуации; вынесение в заголовок прагматически обусловленных цифровых показателей; создание образа числа. Сделан вывод об использовании квантитативов в новостных медиатекстах не только как источника информирования, но и как источника воздействия на реципиента.