The article examines the phenomenon of emigration in Vasyl Stefanyk's work, namely: the novel "The Stone Cross" is analyzed as a deeply philosophical study with a coded subtext; the works of the artist are considered, in which he briefly touches on the theme of emigration ("Autumn", "Maple Leaves", "Mother's Son"). In the novels of Vasyl Stefanyk, we find a different image of Canada: it sometimes appears in the lines of the main characters, or becomes the leitmotif of the work. We believe that the image of an emigrant will be complete if it is not considered separately, but in the context of the entire work of the artist, because external circumstances (poverty, hunger, debts) gradually lead the characters to the idea of escaping from their native land.According to the emotional flow, we can put the short stories "Autumn" and "Maple Leaves" in the same row. Tragic motives prevail in these works. External circumstances force the characters to call for death, because in their minds it is associated with the end of a needy life, daily problems, the solution of which they do not see. In the short story "Autumn" we trace a deep subtext: the hero is trying to fix his life. Mitrov's heart aches for his family: children, wife, mother, but hopelessness makes him rude and angry. The man lashes out at his relatives (yells at the children, beats his wife, scolds

No abstract

<p>Celem artykułu jest określenie roli mitologemów dom i droga w procesie kreowania obrazów kobiet w ukraińskiej prozie chimerycznej. Podstawę materiałową pracy stanowią: powieść-ballada W. Szewczuka Dom na wzgórzu (1983), dylogia W. Zemlaka Stado łabędzi (1971) i Zielone młyny (1976), powieść W. Jaworiwśkiego Spójrz wstecz z jesieni (1979), dylogia B. Miniajły Gwiazdy  i śledzie, Na jasne gwiazdy (1979). Metodą nadrzędną studium jest metoda mitologemów w utworach literackich. W pracy wykorzystano elementy metody kulturowo-historycznej oraz tradycyjną metodę kontekstualną. Wyniki badań pozwoliły na sformułowanie następujących wniosków: mitologemy domu i drogi najczęściej wiążą się z nadzieją, wiarą, utraconą miłością, oczekiwaniem. Kreując obrazy kobiet, ukraińscy twórcy prozy chimerycznej przypisują im z jednej strony emocjonalność i poznanie intuicyjne, z drugiej zaś cechy maskulinistyczne – odwagę,  samowystarczalność, pewność odnośnie do słuszności obranej drogi.</p>

У статті розглянуто основні жанри «темної літератури» та виявлено їх спільні риси з українською химерною прозою, яка посідає чільне місце в сучасному літературному процесі. Сьогодні автори дедалі частіше використовують міфологічні мотиви й сюжети, звертаються до фольклорних образів-символів та елементів народної обрядовості. В Україні на химерній жанровій та авторській прозі спеціалізується «Дім химер», заснований письменницею В. Гранецькою та поетом В. Сордом. Кластер «темної літератури» об’єднує містично-психологічний трилер, горор, детективний нуар, темне фентезі, магічний реалізм, новітню українську демонологію/міфологію тощо. У творах сучасних авторів простежено чимало рис, характерних для химерного прозописьма другої половини ХХ століття, а саме: умовність, саркастичність, гротескність, зміну тональностей, ірреальність, ліричність, філософську спрямованість, інтелектуалізм. У романах немає чіткого сюжету, натомість вони містять заплутану оповідь і несподівану кінцівку, порушено хронотоп. Часто митці вдаються до змалювання двох паралельних світів, а головними героями є люди й міфічні істоти, такі як янгол, відьма, мавка, домовик, перевертень, потерчата, гонихмарник-дводушник, Птаха й Стрибог, Смерть, Одін, Ловець Снів, Бог, Доля, Хаос. Серед проаналізованих жанрів сучасної «темної літератури» найбільшу спорідненість із химерною прозою виявляють магічний реалізм, готичний роман, фентезі, горор і психологічний трилер, які зберігають атмосферу таємничості й ірреальності, частково використовують елементи міфів і фольклору. Це дає підстави стверджувати, що українська химерна проза еволюціонувала та продовжує розвиватися.

The purpose of the article is to study the artistic features of Bohdan Zholdak’s military prose "Ukry" and Yevhen Polozhii’s "Ilovaisk". The methodological basis of the study is complex and is based mainly on the tools of traditional literary studies (comparative-typological, comparative-historical and specific-textual types of literary analysis) using elements of motivational analysis. The article examines military prose as a phenomenon of modern Ukrainian literature; genre diversity of works dedicated to the realities of the anti-terrorist operation and the war in Donbas; the main problems that writers raise. It is determined that Bohdan Zholdak’s film story “Ukry” shows “a noble, active, strong hero who defends freedom, justice and universal ideals.” Zholdak’s style (burlesque-postmodern) depiction of characters is considered with their positive and negative sides, true language and emotions. Yevhen Polozhii’s novel “Ilovaisk” was analyzed, based on the memoirs of soldiers who survived the Ilovaisk pocket. It is determined that the writer turns to the traditional plot and depiction of heroes, using the features of existentialism and naturalism, often resorting to contrast in the reproduction of pictures of frontal and peaceful Donbas, and ideological beliefs of older and younger generations. It is proved that in the works of modern Ukrainian literature there is a deep rethinking of the war, which poses a potential threat not only to the individual country and its inhabitants, but to humanity in general. The authors affirm the idea of peace as the highest human value.