A detailed study of the herb layer species of forest ecosystems that are anthropogenically affected makes it possible to predict the successive changes and model the development of plant communities in particular areas. The study results of grassland species populations contribute to the restoration and preservation of unique groups that are part of forest ecosystems. Our research deals with understanding the mechanisms of adaptations that exist at the population level of the organization against the background of forestry impacts. With the comprehensive population analysis approach, the critical point is to observe the consequences after the transformation of the living conditions of plants. The research aim is to establish features and regularities of structural changes in the population typical for beech forests in Low Saxony, Germany, in terms of forestry use. Our research is based on the classical geobotanical and population analysis methods. We used morphometric, vital, gradient analyses, and mathematical statistics methods to process field research materials. It is curtained that the vitality determining features for A. europeaum were W - complete plant phytomass, Wl - leaves phytomass, and A � total foliage surface area. It was found that a significant part of the early generative ontogenetic stage of the Asarum europaeum population is represented in the unmanaged forest. In contrast, in the young forest plots of 40 and 70 years old tree species, the central part is devoted to the middle-aged and old generative ontogenetic stages, 31,25% and 34,33%, respectively. The vitality structure analysis investigated that herb layer species' vitality is remarkably higher in unmanaged forest.

У статті викладено результати популяційних досліджень, проведених вперше у Ґеттінгенському лісі (Göttinger Wald), Нижня Саксонія, Німеччина, протягом 2021–2022 рр. Досліджено 5 популяцій Asarum europaeum L., які локалізовані на 5 ділянках, на яких зростають дерева різного віку в умовах наявного лісогосподарського користування та пралісі: ділянки №1 і №2 – молодий буковий ліс, де представлені дерева віком 40 та 70 років відповідно, на даних ділянках наявні лісогосподарські роботи; ділянки №3, №4 – праліс, 5 – старий буковий ліс, де присутній лісогосподарський менеджмент. Проведено оцінку онтогенетичної та віталітетної структур даних ценопопуляцій. Під час дослідження було використано наступні методи: метод геоботанічних описів, морфометричний аналіз, комплексний віталітетний аналіз, комплекс методів статистично-математичної обробки даних. За результатами морфометрії визначено характерні розмірні ознаки рослин A. europaeum у кожному з місцезростань. Показано, що неповночленність онтогенетичних спектрів популяцій A. europaeum є основною їх особливістю на ділянках, що відрізняються за характером антропогенного впливу. Узагальнюючі онтогенетичні індекси демонструють, що на всіх ділянках, крім ділянки №3, значення індексів генеративності перевищують індекси відновлюваності. Найвищі індекси відновлюваності встановлено на ділянці №3. Частка віргінільних рослин найбільша на ділянці старого лісу №3 – 31,82 %, молодих генеративних – на ділянці старого лісу №4 – 40,00 %. У ценопопуляцій, що зростають на ділянках із лісогосподарською активністю, спостерігається високий рівень генеративності. Для оцінки віталітету при роботі з факторним аналізом ключові морфопараметри для кожної з популяцій було визначено окремо. 67% особин популяцій A. europeaum належать до проміжного класу віталітету – b. Популяція, що локалізується у пралісі на ділянці №3, має високий рівень відновлюваності, а відносні частки рослин за класами віталітету розділилися порівну між трьома класами і становлять – 0,3333. На ділянці №1, найбільша частка рослин належить до с-класу віталітету і становить 0,5, тоді як на ділянці №4 та №5 домінує проміжний клас віталітету з показниками 0,6364 та 0,4545 відповідно. На підставі дослідження на прикладі A. еuropaeum можна зробити висновок, що лісогосподарські роботи значно порушують трав’яний ярус лісових екосистем, знижують якість популяцій видів, що його складають. За результатами дослідження відмічено потребу у подальшому вивченні популяцій для отримання повної оцінки наслідків лісогосподарського користування у Ґеттінгенському лісі.