Досліджено особливості інституційно-психологічних детермінант формування віртуальної маси у епоху постправди. Визначено, що основними інституційними детермінантами, котрі формують віртуальну масу є особливості суспільного порядку, стан державних інститутів, особливості культурного середовища, тощо, тоді як психологічними визначено мотиваційну систему, індивідуально-психологічні характеристики індивіда, котрий входить у структуру маси й особливості масової свідомості. Акцентовано, що нівелювання колективного, атомізація індивіда, збільшення й видозміна ризиків, фрагментація, та інші фактори сприяють поширенню антигуманізму, повної дезорієнтації, обмеження й безпомічності сучасного індивіда. Інформаційні засоби та віртуальна комунікація сьогодні починають виконувати роль інструментів прояву громадянської та політичної позиції індивіда, її віртуалізації, анонімності і нерідко призводять до симуляції, прийняття індивідом чужих соціальних ролей. Виявлено, що глобалізація мережі має тісний взаємозв'язок із політичними процесами, котрі відбуваються у сучасному суспільстві. Означено, що надмірне перенасичення інформацією, поява егалітарних цінностей, що виникли на основі переконань Постмодерну про те, що універсальних істини не існує, що «істина» залежить від культурного контексту, зумовили появу у ХХІ столітті нової епохи, котра отримала офіційну назву-постправди. Особливу увагу акцентовано на новітніх маніпулятивних технологіях епохи постправди, котрим піддається маса у ХХІ столітті, шляхом імплементації інтернетнаративів у віртуальну поведінку звичайного індивіда, а звідти-й реальний соціум. Визначено, що сучасне суспільство окрім індивідуалізму, характеризується втратою контролю над більшістю соціально-політичних процесів, різким збільшенням ризиків, наслідком яких є повний хаос у формуванні стабільних інституцій задля забезпечення нормативності політичних процесів й формування політичної поведінки у реальному житті. Ключові слова: віртуальна маса, масова політична поведінка, постправда, політичні інститути, інституційно-психологічні детермінанти, ціннісна система. Постановка проблеми. Формування масової політичної поведінки у сучасному суспільстві, як і десятки років тому залишається актуальною темою для ґрунтовних наукових досліджень у різних галузях наук, зокрема-політології. Маючи, передусім «ситуативний» характер, масова політична поведінка є найбільш актуальною тоді, коли у певному суспільстві відбуваються події, які можна класифікувати як революції, страйки, протести, та ін., у більш-менш спокійний період часу роль мас у політичному процесі дещо нівелюється. Проте, варто також наголосити й на тому, що масова політична поведінка у ХХІ столітті, набуває іншого, віртуального характеру, адже століття в котрому відбувається глобалізація й постійний розвиток інтернет технологій, трансформує політичний процес у кіберпростір, який, своєю чергою детермінує розвиток нових провів такої поведінки, наділяючи її знаками, симулятивності, фрагментарності, нівелюванням традиційних інституцій, а масу перетворює на споживачів не...
