Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава Зміни активності процесів вільно-радикального окислення і антиоксидантних систем приймають участь у патогенезі канцерогенезу і може впливати на резистентність пухлини до хіміотерапії. Мета -дослідити характер змін прооксидантно-антиоксидантного статусу у хворих на гострі лейкемії на фоні проведення індукції ремісії. Матеріали і методи. Обстежено 42 хворих із вперше встановленим діагнозом гострої лейкемії, із них 22 пацієнти із гострою мієлоїдною лейкемією і 20із гострою лімфобластною лейкемією. Віковий діапазон пацієнтів склав 18-58 років, співвідношення за статтю -жінок 19 (45,2%) / чоловіків 23 (54,8%). Хворі були розподілені на дві групи: І (n=22)хворі на гостру мієлобластну лейкемію, яким проводили хіміотерапію за схемами «7+3» та «5+2» для варіантів М 0-2 та «7+3+етопозид» або «5+2+етопозид» для варіантів М 4-5 ; II (n=20) -хворі на гостру лімфобластну лейкемію, що отримували хіміотерапію за протоколом D. Hoelzer. Визначали показники гемограми перед початком хіміотерапії, на 28-й день: еритроцити, гемоглобін, лейкоцити, тромбоцити. Визначали концентрацію реактантів тіобарбітурової кислоти і активність каталази у сироватці крові. Обстеження хворих на гостру мієлобластну лейкемію проводили перед початком хіміотерапії, на 4-й і 28-й дні хіміотерапії, хворих на гостру лімфобластну лейкемію -перед хіміотерапією на 23-й і 28-й дні. Групу практично здорових склали 20 осіб, із них 9 (45%) жінок, 11 (55%) чоловіків, віком 22-26 років. Результати дослідження. Розгорнута клінічна картина гострої лейкемії супроводжувалась типовими змінами гемограми у хворих обох груп порівняння, а саме розвитком лейкоцитозу, анемії, тромбоцитопенії. Одночасно у пацієнтів із гострою мієлобластною і гострою лімфобластною лейкемією відмічалось зростання концентрації реактантів тіобарбітурової кислоти у 1,8 разу і 1,89 разу відповідно (р<0,05), що супроводжувалось підвищенням активності каталази сироватки крові у 1,96 і 1,8 разу відповідно (р<0,05) порівняно із нормою. Проведення хіміотерапії згідно режиму «7+3» хворим на гостру мієлобластну лейкемію супроводжувалось збільшенням вмісту реактантів тіобарбітурової кислоти у 1,9 рази на 4-й день лікування із зниженням показника на 28-й день. У хворих на гостру лімфобластну лейкемію на фоні протоколу D. Hoelzer відмічалось зростання концентрації реактантів тіобарбітурової кислоти у сироватці крові у 1,33 разу на 23-й день лікування (р<0,05) із підтримкою рівня показника до 28-го дня. Активність каталази у хворих груп порівняння не змінювалась. Висновок. Дебют гострої лейкемії супроводжується активацією процесів вільнорадикального окислення і антиоксидантного захисту. Хіміотерапія сприяє зсуву прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у бік вільнорадикального окислення.Ключові слова: гостра мієлоїдна лейкемія, гостра лімфобластна лейкемія, реактанти тіобарбітурової кислоти, каталаза, хіміотерапія. Стаття є фрагментом НДР кафедри внутрішньої медицини №1 Української медичної стоматологічної академії «Розробка методів профілактики та лікування м...
