У статті проведено науковий аналіз суті понять «цифрова підготовка майбутнього педагога», «цифрова компетентність», «гейміфікація освіти». Доведено, що одним із чинників, які сприяють ефективному розвитку освітнього процесу сучасного закладу вищої освіти, є формування цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації, оскільки в освіті переважає нова ідеологія, заснована на «гейміфікації» та «діджіталізаціі» освіти, де на зміну традиційним педагогам приходять «ігропедагоги», «координатори онлайн-платформ і освітніх траєкторій». Визначено, що результатом формування цифрової підготовки майбутніх учителів є сформована цифрова компетентність, складником якої є мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний компоненти. Для перевірки сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації за визначеними критеріями (мотиваційний, когнітивний, рефлексивно-коригувальний) описано методи дослідження. Результати проведеного анкетування, тестування й опитування дали підстави констатувати переважно середній та низький рівні сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації. На основі отриманих результатів теоретично обґрунтовано та розроблено технологію формування цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації, яку реалізовано на таких етапах: професійно-мотиваційний, змістово-діяльнісний, рефлексійно-корегувальний. Розроблену технологію було реалізовано за таких умов: інтеграція засобів гейміфікації в процес підготовки майбутніх учителів під час опрацювання навчальної інформації; застосування організаційно-технічних заходів і методів забезпечення інформаційної безпеки при роботі з цифровими освітніми технологіями; відбір найбільш ефективних цифрових освітніх технологій; застосування освітніх платформ для розроблення цифрових навчальних проэктів. У статті засобами гейміфікації, які були спрямовані на формування цифрової компетентності майбутніх учителів, було обрано такі мобільні додатки, які використовуються в освітньому процесі: DuoLingo, ClassDojo, Coursera, Brainscape, Socrative 101. Експериментальне впровадження розробленої технології вказує на позитивні результати сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури у статті розкрито суть педагогічної підтримки, яку визначено як педагогічну, дидактично цілеспрямовану діяльність компетентних педагогів з надання превентивної й оперативної дозованої допомоги аспірантам. Це сприятиме розв’язанню їхніх індивідуальних проблем, пов’язаних з успішним просуванням у навчанні, спілкуванні, професійному самовизначенні, самовираженні. У статті розглянуто різні підходи до визначення педагогічного змісту поняття «педагогічна підтримка» – широкий і вузький. Схарактеризовано принципи педагогічної підтримки (загальності, суб’єктності й індивідуальності, проблемності, пріоритету захисту прав та інтересів аспірантів; адресності й дозованості допомоги, співробітництва, систематичності підтримки, диференційованого підходу при наданні підтримки), її види (превентивна, оперативна, опосередкована, дозована, адресна), форми (індивідуальна, групова), прийоми надання (використання карток-консультацій, таблицьпорад, організація спілкування, наведення питань, що наштовхують на відповідь, попередження про типові помилки і неправильні підходи тощо). Визначено специфіку здійснення педагогічної підтримки в умовах групової роботи у вивченні здобувачами-іноземцями з КНР освітньо-наукового рівня вищої освіти елементів математичної статистики задля оволодіння стохастичними методами обробки результатів педагогічного експерименту. Схарактеризовано етапи надання педагогічної підтримки іноземним здобувачам освітньо-наукового рівня вищої освіти у вивченні стохастики, якот: діагностичний, пошуковий, проектний, діяльнісний, рефлексивний. Науково обґрунтовано як загальні вимоги до викладача, який здійснює педагогічну підтримку (постійна увага до кожної особистості, створення ситуацій успіху, стимулювання до самостійних дій, розвинена емпатія, забезпечення умов для самовизначення і самореалізації), так і ті, що стосуються безпосереднього здійснення педагогічної підтримки (вивчення індивідуальних особливостей кожного здобувача з метою надання «адресної» допомоги, що потребує Т.І. Дейніченко, Г.В. Дейниченко, О.А. Жерновникова 44 виявлення «проблемного поля», тобто особистісно значущої для нього проблеми; цілеспрямованої пізнавальної діяльності викладача і здобувача з розв’язання проблеми, а також організації співробітництва здобувачів).

No abstract