cific social and cultural contexts. Unlike native speakers, EFL speakers use noun phrases for nomination, predominantly.Purpose: The purpose of the analysis is to consider the role, which noun phrases play in the English language acquisition by non-native speakers.Results: According to data obtained from the participants, the noun as an object is the most wide-spread function in the sentence. The subject follows this function and the nouns identified as an adjunct are the least used group. For EFL students, nouns did not represent a nucleus of the sentence, rather, they related it to their syntactic function.Discussion: the role of nomination is dominant in the English language use. According to the results of studies obtained, descriptive functions of noun phrases, their functionality as language restriction tool were preferred for EFL students.

У статті розглянуто актуальну для поетичного синтаксису тему, розкриття якої спрямоване на встановлення художньої енергетики номіна- тивних речень у поетичному мовленні як сконцентрованого вияву предикації, пов’язаного з внутрішнім мовленням ліричного героя. Проаналізовано їхні змістові функції: інформативна хронотопна, дейктична, характеризувальна, оцінна, образоутворювальна, асоціативна, емпатійна. Визначено місце номінативних речень у структурі твору та їхню роль у творенні стилістичних фігур – композиційного кільця (рондо), гендіадису, анафоричного повтору, антитези тощо.

У статті втілено задум з’ясувати роль послідовності й співвідношення видо-часових форм дієслова для організації поетичного тексту, оскільки ці форми моделюють хронотоп, що лежить в основі твору. Доведено, що композиційні можливості видо-часових форм залежать від їхніх типових й оригінальних функцій, з’ясовано поширеність тих чи тих форм у ліричних текстах, їхню кореляцію для вираження авторського задуму та участь у низці стилістичних прийомів і фігур. Дослідження граматичної, системної згрупованості видо-часових форм уможливлює виявлення мовних засобів організації текстів різного типу, зокрема й поетичних. Ключові слова: видо-часові форми дієслова, граматична семантика, хронотоп, ретроспективна й проспективна темпоральні композиції твору, стилістичні прийоми.

У статті проаналізовано прагматичний потенціал повторів окремих морфологічних класів слів як стилістичного прийому у вираженні експресивно-емотивних інтенцій сучасних українських поетів-ліриків. Найбільш поширеними виявилися дейктичні повтори, зокрема займенників 1, 2 особи, як самодостатні чи як складники різноманітних стилістичних фігур, що зумовлено специфікою «безіменності» ліричних творів. Повторювані граматично основні частини мови — іменник та дієслово — також стилістично акцентовані. Повтор службових слів, зокрема сполучників і часток, нюансує модальність, сприяє художній виразності твору.

Стаття присвячена аналізу синтаксичних повторів, їхньої ролі в структурно-смисловій організації художніх творів Івана Багряного, зокрема роману «Людина біжить над прірвою». У науковому дослідженні виокремлено основні засоби експресивного синтаксису, що ґрунтуються на повторі тих чи тих мовних одиниць; визначено особливості граматичного вираження різних стилістичних фігур повтору, простежено їхнє стилістичне й смислове навантаження в художньому тексті. Різноманітні за структурою, граматичним та лексико-семантичним наповненням, повторювані конструкції сприяють художньому моделюванню внутрішнього світу героїв роману, увиразнюють авторську оповідь та слугують потужним засобом емоційного впливу на читача.