Об'єктом дослідження є промислові підприємства України і напрями їх сучасної трансформації в умовах постіндустріального розвитку економіки. У роботі наведено результати дослідження поняття «промислове підприємство». Розкрито відмінності сприйняття промислового підприємства різними класифікаційними системами. Показано, як зміна терміну «продукція промислового призначення» на поняття «продукція проміжного використання» формує сучасне середовище виробничої діяльності підприємств. У ході дослідження використовувалися методи аналізу, співставлення та узагальнення. Показано місце промисловості України у світових рейтингах. Оскільки світова промисловість знаходиться під впливом двох різнополярних факторів-розвиток економіки конкретної держави і розвиток території-основним завданням промислового капіталу стає визначення оригінальних і перспективних напрямів розвитку. Автором досліджено стан та визначено перспективи розвитку окремих груп промислових підприємств України. Теоретичне значення роботи розкривається у систематизації статистичних даних, які висвітлюють загрози і можливості змін зовнішнього середовища промислового підприємства. Показано динаміку сучасного перерозподілу значущості окремих груп підприємств добувної і переробної промисловості. Зазначено, що основним споживачем продукції проміжного використання стає сфера послуг. Тому змінюються вимоги до промислових підприємств, виникає потреба переходу від технологічного оновлення виробництва до формування кіберфізичних систем цифрової економіки. Наукова новизна роботи полягає у визначенні перспектив розвитку добувної та переробної промисловості через суміжні види економічної діяльності. Практична цінність роботи полягає у намаганні сформувати конкретні шляхи диференціації і диверсифікації промислових підприємств. З урахуванням стратегічних змін зовнішнього середовища промислових підприємств визначено суміжні групи і класи видів економічної діяльності, продукція яких матиме потенційні ринки збуту, а значить, і перспективи розвитку промислового підприємства. Ключові слова: промисловий комплекс, промислові підприємства, вид економічної діяльності, перспективні напрями розвитку, матриця вагомості.

Принципи організації виробничих процесів сформовані ще у 20-му столітті і не мають ґрунтовних досліджень або опрацювань з того часу. Досліджено процес формування принципів організації виробничих процесів.  Метою дослідження є аналіз принципів організації виробничих процесів, дослідження актуальних змін у підходах до організації виробничих процесів. В основі дослідження є гіпотеза, що в умовах кардинальних одночасних глобальних переформатувань зовнішнього середовища повинні змінюватися і принципи організації виробничих процесів. Методи дослідження:  групування даних, метод функціональної доцільності, дискримінаційний аналіз; метод ланцюгової заміни; інтуїтивний метод. Визначена послідовність етапів при запровадженні принципів організації виробництва. Досліджено впив зовнішнього середовища на організацію виробництва. Теоретично обґрунтовано доцільність застосування принципу автономності для збереження виробничих систем. Впровадження принципу автономності дозволяє зосередитися на окремих етапах життєвого циклу товару і ці етапи можуть визначатися через додану вартість. Метою запровадження автономності виробничих процесів є повернення контролю  над виготовленням мінімально життєздатного ринкового продукту і збереження психофізичного захисту керівника виробництва. Цінностями впровадження принципу  автономності є аспекти ощадливого виробництва, диверсифікація логістичних потоків, персоналізація виробництва. В умовах персоналізації замовлень основою виробничого процесу стає автономність самих виробничих процесів. Принцип автономності передбачає застосування технологій та рішень, які дозволяють виробничим процесам працювати автономно, контрольовано до моменту отримання достатньої для ринкового споживання доданої вартості. Внаслідок формалізації дефініції «автономність як принцип організації виробничих процесів» запропоновано алгоритм ухвалення рішення  про доцільність і ефективність застосування принципів організації виробництва. Впровадження принципу автономності в систему принципів організації виробничих процесів є наступним етапом розвитку виробничих процесів і їх адаптації до змін зовнішнього середовища. Результати формалізують зміни в підходах до організації виробництва.

The object of research is the economy, its types and directions of modern transformation in the conditions of global instability of world development in the 21st century. Since the economy is a reflection of the trends of social development, the understanding of the definition of «modern economy» changes and needs clarification and improvement. The active movement of resources and capacities as a result of global social upheavals of the 21st century has created a need to understand aspects of the migration economy. The research is analytical. During the research, special methods of information processing and analysis were used: elimination, intuitive method. The work is aimed at the systematization and generalization of the terminology used to characterize modern social production processes, determining the expediency of introducing the definition «migration economy». This will make it possible to formalize the process of making management decisions in the conditions of the trend of total migrations. The paper analyzes the terms that describe the economy at the current stage of development. It is shown that several terms are used simultaneously: «movement», «migration», «relocation». And only the term «migration» has an essential interpretation as emergency and unplanned actions. An attempt was made to formulate the definition of «migration economy» as a specific economic activity of society, caused by both voluntary and forced (including emergency) migration of subjects of economic relations across national or regional borders, which changes the spectrum of economic, social interactions and the economic landscape both in the territories of departure and in the territories of destination. The work shows that the real processes of the world economy require a modern terminological definition. This will form the basis for its forecasting and development. The interpretation of the modern economy as a migration economy allows for the formulation of new principles of the organization of production processes: autonomy, adaptability, allocation of business blocks according to the principle of optimal added value. The practical value of the work lies in the effort to form a definition of the modern economy, which makes it possible to specify management decisions on the organization of production and to understand the directions of changes.

No abstract

Анотація. Інноваційний розвиток підприємства передбачає принципову новітність, комплексну невизначеність. При прийнятті управлінських рішень з інноваційного розвитку керівники прогнозують і прораховують витрати і очікування (економічні, фінансові, наукові, технічні, екологічні, соціальні, тощо). Інноваційний розвиток промисловості стимулює запровадження гнучких технологій, взаємозамінності на рівні виробничих процесів з одночасним формуванням унікальності на рівні готового продукту. Розвиток промисловості у напрямі індустрії 4.0 формує нові принципи організації виробничих процесів, наприклад принцип індивідуалізації виробництва. Актуальними стають принципи гнучкості і адаптивності. Провідні виробники продукції розділяють територіально (і навіть не в межах однієї країни) техніко-технологічні, фінансово-економічні, адміністративно-управлінські функціональні підрозділи. Такі процеси вимагають нових технологічних рішень і усвідомлень при визначенні неподільних операцій. Метою роботи є систематизація факторів сучасних тенденцій міграції промислових підприємств в умовах формування індустрії 4.0. У роботі зазначено, що розвиток індустрії 4.0 змінює фактори міграції з нестачі робочої сили, сировини, матеріалів, устаткування на скорочення тривалості відгуку виробника на індивідуальні вимоги клієнтів. Відбувається індивідуалізація масового виробництва. Це спонукає інвестувати у гнучку синхронізацію процесів виробництва. У масові виробничі процеси впроваджуються принципи одиничного виробництва. Такий підхід перетворює їх на синтетичні, де напівфабрикати, які надходять з різних виробництв перетворюють на єдиний виріб. Також у роботі розглянуто особливості визначення дефініції «промислове підприємство» у вітчизняній і світових нормативних базах. Показано, як класифікаційні відмінності можуть впливати на критерії порівняння факторів успішності промислових підприємств України та інших країн світу. У роботі показано, що сучасними напрямами інвестиційного розвитку промислового підприємства в Україні є технічне оновлення без придбання прав і ліцензій, у тому числі прав на виробничі площадки і нематеріальні активи. Зменшення кількості активних промислових підприємств за таких умов свідчить про відтік суб"єктів господарювання з промислового сектору економіки на користь посередницько-торгівельної діяльності.