Стаття є спробою дослідити питання, пов’язані з позасудовим способом вирішення індивідуальних трудових спорів. Метою цієї роботи є виявлення можливостей медіації в процесі вирішення вказаного виду трудових спорів та обґрунтування необхідності її закріплення в трудовому законодавстві як способу захисту трудових прав. Доводиться невідповідність норми КЗпП України щодо обов’язковості розгляду індивідуального трудового спору в комісіях із трудових спорів сучасному стану відносин у сфері праці. Пропонуються шляхи закріплення процедури медіації в трудовому законодавстві. У статті робиться висновок, що медіація як спосіб захисту трудових прав набуває все більшого значення, тому її регламентація в галузевих нормативно-правових актах є цілком доцільною. Однак закріплення спеціальних норм має відбуватися на основі норм загальної дії – Закону «Про медіацію», прийняття якого вже є нагальною потребою. Разом із цим автор зазначає, що вже зараз чинний Кодекс законів про працю України містить правову основу для застосування медіації у вирішенні індивідуальних трудових спорів