IntroductionEndometrial hyperplasia has a high risk for malignant transformation and relapses; existing mini-invasive treatments may lead to irrevocable endometrium destruction. The aims were to analyze receptor systems in endometrial hyperplasia, to evaluate the capabilities of ultrasonography, sonoelastography for diagnosis and treatment control, and to develop treatment algorithm.Materials and methodsWe included 313 women (20–45 years), assessed into the following: group 1 (n = 112) with glandular cystic hyperplasia, group 2 (n = 98) endometrial polyps, and group 3 (n = 103) atypical hyperplasia; and 82 controls who have undergone hysteroscopy before in vitro fertilization in tubal origin infertility were also included. Patients underwent clinical examination, transvaginal ultrasound, immunohistochemical study, and hormonal therapy/hysteroresectoscopy.ResultsIn patients with glandular hyperplasia, we registered increase of endometrium estrogen receptors (75.6% in the epithelium and 30.9% in the stroma; in controls, 43.3% and 29.6%, respectively); in polyps, there was a significant estrogen receptor increase in the stroma (48.2% vs 29.6% in controls), and in atypical hyperplasia, progesterone receptors significantly increased in the stroma. Ki-67 increased (40% to 50%) in the epithelium without changes in the stroma. Ultrasound has a sensitivity of 96% and a specificity of 85% for early detection of endometrial pathology and prediction outcome of intervention, and sonoelastography has a sensitivity of 91% and a specificity of 83% for polyp diagnosis. Personalized treatment was effective in 88.8%, relapse was diagnosed in 11.2% after 6 months, and conservative treatment of atypical hyperplasia was effective in 45%: in 25.8%, ablative hysteroresectoscopy was performed, while in 22.6% with comorbidities, hystero/oophorectomies were performed.ConclusionsThe evaluation of receptor status with ultrasound data in patients with endometrial hyperplasia allows for a clear definition of the treatment policy, avoidance of relapse, treatment optimization, and observation of such patients.

Predictive preventive personalized medicine Liver cancer is the fifth most common form of cancer worldwide [1], with an incidence rate almost equals the mortality rate and ranks 3 rd among causes of cancer related death [2]. The coexistence of two life threatening conditions, cancer and liver cirrhosis makes the staging challenging. However, there are some staging systems, e.g. the Barcelona staging system for Hepatocellular carcinoma (HCC) [3], that suggest treatment options and management. Whereas diagnosis in early stages gives hope for a curative outcome, the treatment regime for around 80 % [2] of the patients classified as severe stages only gears towards palliation [4]. An intra-arterial radiation approach, radioembolisation (RE) is ubiquitously applied as one of palliative approaches. Although, in general RE shows promising results in intermediate and advanced stage HCC [5], individual treatment outcomes are currently unpredictable. Corresponding stratification criteria are still unclear. We hypothesised that individual radioresistance/radiosensitivity may play a crucial role in treatment response towards RE strongly influencing individual outcomes. Further, HCC represents a highly heterogeneous group of patients which requires patient stratification according to clear criteria for treatment algorithms to be applied individually. Multilevel diagnostic approach (MLDA) is considered helpful to set-up optimal predictive and prognostic biomarker panel for individualised application of radioembolisation. Besides comprehensive medical imaging, our MLDA includes non-invasive multi-omics and sub-cellular imaging. Individual patient profiles are expected to give a clue to targeting shifted molecular pathways, individual RE susceptibility, treatment response. Hence, a dysregulation of the detoxification pathway (SOD2/Catalase) might indicate possible adverse effects of RE, and highly increased systemic activities of matrix metalloproteinases indicate an enhanced tumour aggressiveness and provide insights into molecular mechanisms/targets. Consequently, an optimal set-up of predictive and prognostic biomarker panels may lead to the changed treatment paradigm from untargeted "treat and wait" to the cost-effective predictive, preventive and personalised approach, improving the life quality and life expectancy of HCC patients. Keywords: Market access, Value, Strategy, Companion diagnostics, Cost-effectiveness, Reimbursement, Health technology assessment, Economic models, Predictive preventive personalized medicine Achieving and sustaining seamless "drug -companion diagnostic" market access requires a sound strategy throughout a product life cycle, which enables timely creation, substantiation and communication of value to key stakeholders [1, 2]. The study aims at understanding the root-cause of market access inefficiencies of companies by gazing at the "Rx-CDx" co-development process through the prism of "value", and developing a perfect co-development scenario based on the literature review and discussions with the ...

No abstract

No abstract

Мета. Вивчити кількісні критерії ураження кровоносних судин шкіри та м’язів у хворих з ішемічною формою (ІФ) синдрому діабетичної стопи (СДС) та визначити на їх основі ступінь діабетичної мікроангіопатії (ДМАП). Матеріали і методи. Відібрані зразки парафінових блоків шкіри та м’язів 49 хворих із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та ІФ СДС на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій нижньої кінцівки, які перебували на лікуванні в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні «Феофанія» протягом 2014 – 2017 рр. Для порівняння відібрані зразки шкіри та м’язів 10 пацієнтів, які не мали системних захворювань. Проводили гістологічні та імуногістохімічні дослідження для виявлення колагену IV типу – маркера базальних мембран VEGF – судинного ендотеліального фактора росту; CD31 – маркера ендотеліальних клітин гладком’язового актину. Вимірювали та порівнювали діаметри та щільність кровоносних судин шкіри та м’язів. Результати. Виявлені характерні зміни морфометричних показників судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри та м’язів при ДМАП, що дає змогу визначити її ступінь. Висновки Визначені кількісні показники, які змінювались залежно від перебігу та компенсації ЦД: щільність судин ГМЦР у сосочковому шарі шкіри; товщина базальних мембран кровоносних судин; діаметр просвіту судин ГМЦР. Характерними якісними змінами в тканинах є: згладження базальної мембрани епідермісу, її розпушення на окремих ділянках; підвищення експресії рецепторів до Vegf (Vegfr-1); підвищення рівня експресії актину у кровоносних судинах, у тому числі в капілярах; нерівномірна експресія CD31 в кровоносних судинах. На основі сукупності отриманих даних про якісні та кількісні зміни ГМЦР шкіри і м’язів розроблено критерії для визначення ступеня ДМАП, що може бути використано з метою створення алгоритму комплексного лікування хворих з ІФ СДС.