Despite numerous studies dedicated to business and entrepreneurship education, there is a lack of research dedicated to students studying creativity in entrepreneurial and business-related disciplines through knowledge management tools and practices. The objectives of the study were to determine the key factors of creative motivation for entrepreneurship among students, to build an appropriate universal practical model of learner creativeness motivation, and to create a knowledge management concept based on this model. By way of comparative, descriptive, qualitative, and quantitative analysis methods, we investigated previous research in the field of motivation, educational approaches, and methodologies, together with the data of the Program for International Student Assessment of the Organization for Economic Co-operation and Development. In order to compare international experience of knowledge management in modern approaches to education, we analyzed the curricular of business and entrepreneurship programs in three higher education entities from different countries: the Russian Presidential Academy of National Economy and Public Administration, KIMEP University, and Al Ain University. As a result of the research, we developed knowledge management that can be used for the learner creativity and motivation model. Recommendations developed in the course of the study would allow for the ability to make business and entrepreneurship education more sustainable.

Визначено інтеграційні тенденції та проблеми розвитку вітчизняного ринку хліба та хлібобулоч-них виробів у розрізі офіційного та «тіньового» сегментів. Показано трансформаційний вплив «тіньово-го» сегменту на відтворювальний розвиток хлібного ринку України. Ідентифіковано тенденцію посиленняінтеграційних зв’язків між «тіньовими» сегментами суміжних ринків борошна та хліба. Обґрунтовано сут-ність та компоненти трьох ринкових інтеграційних механізмів, цілеспрямовано зорієнтованих на віднов-лення та зміцнення інтеграційних зв’язків між суб’єктами виробничого та сировинного й торгового секто-рів хлібного ринку. Акцентовано увагу на пасивному характері діючої інтеграційної політики держави, щопрактично не охоплює споживчий сектор продовольчих ринків. За результатами аналізу ідентифікованоціновий диспаритет у споживчому секторі хлібного ринку та обґрунтовано механізм його подолання, пок-ликаний збільшити кількість інтеграційних зв’язків між покупцями та виробниками якісного хліба легаль-ного сектору ринку.

У статті шляхом декомпозиції та аналізу компонентів категорії «ринкова глокалізація» визначеноїї природу, форми та концептуальну сутність, обґрунтовано доцільність використання даної дефініції всучасних ринкових дослідженнях для оцінки динамічних процесів синтезу локалізації й глобалізації това-рних ринків. Показано взаємозв’язок глокалізації з процесами ринкової інтеграції та дезінтеграції, в ос-нову яких покладено принцип об’єднання (декомпозиції) товарно-фінансово-інформаційних потоківсуб’єктів за ланками логістичного ланцюга. Виділено дві форми ринкової глокалізації, досліджено її су-часні тенденції на прикладі ринків зернових і хлібних продуктів. Акцентовано увагу на необхідності зба-лансування внутрішнього й зовнішнього векторів інтеграційної політики держави з цільовою орієнтацієюна нарощування обсягів експорту продуктів зернопереробки з високою доданою вартістю, підвищення їхякості, зменшення рівня «тінізації» хлібного ринку шляхом інституційних трансформацій.

Здійснено аналіз динаміки відтворювальних процесів у секторах вітчизняного ринку макаронних виробів, визначено вектори сучасних інтеграційних процесів у системі вертикально суміжних до макаронного ринку, ідентифіковано прояви латентної дезінтеграції в міжринкових товарно-фінансових взаємодіях у межах даної системи. Систематизовано головні економічні проблеми розвитку виробничого сектору релевантного ринку, визначено трансформаційний вплив державного цінового регулювання на доходність підприємств. Обґрунтовано напрями побудови керованого інтеграційного механізму міжсуб’єктних взаємодій з цільовою орієнтацією на збалансований розвиток системи вертикально суміжних до макаронного ринків.