Реферат. Опыт создания реестра больных хроническими вирусными гепатитами в Днепропетровском регионе для оптимизации регистрации, наблюдения и лечения больных. Шостакович-Корецкая Л.Р., Шевченко-Макаренко О.П., Шевелева Е.В., Ткаченко В.Д. В статье авторами представлен собственный опыт использования созданного сотрудниками кафедры и гепатологического отделения инфекционной больницы в 2010 году исследовательского инструмента-адаптированного для региона единого реестра пациентов с хроническими вирусными гепатитами, который используется в Днепропетровском регионе, в центре помощи больным вирусными гепатитами. Использование реестра пациентов при хронических заболеваниях печени является вспомогательным инструментом для улучшения мониторинга больных хроническими вирусными гепатитами, а также для определения стратегии и последующих медицинских мероприятий при диспансеризации больных. Этот информативный и экономичный инструмент может быть реализован для мониторинга состояния здоровья пациента как на групповом, так и индивидуальном уровнях у больных хроническими вирусными гепатитами в более широком масштабе.

Мета: на основі 5-річного спостереження ВІЛ-інфікованих хворих, яким було призначено ВААРТ, оцінити вплив вірусного навантаження ВІЛ РНК та СD4+ на початку високоактивної антиретровірусної терапії на смертність пацієнтів.Матеріали і методи. Аналіз хворих проводили з урахуванням клінічних і лабораторних показників. Використовували описову статистику кількісних даних у групах; кореляційний аналіз.Результати. Всі хворі отримували високоактивну антиретровірусну терапію не менше 5 років. Імунофено­типування периферійної крові показало такі результати: медіана (Ме, 25–75 процентиль) рівня CD4+ склала 186 (90–262) копій/мл, вірусне навантаження – 75,358 (19,091–326,273) ВІЛ РНК копій/мл. За 5 років спостереження померли 63 пацієнти. Найбільший відсоток хворих на ВІЛ-інфекцію померли у перші 12 місяців лікування і склали 58,73 %. Протягом наступних двох років проведення лікування щорічно померли 11,11 та 14,28 % відповідно. На четвертому році після початку ВААРТ померли 11,11 % хворих. За 5 рік проведення ВААРТ померли 4,76 % хворих.Висновки. У ВІЛ-інфікованих хворих, яким було призначено ВААРТ, визначено зв’язок між кількістю Т-лімфоцитів-хелперів та вірусним навантаженням (rs=-0,821; р=0,000) у період 5-річного спостереження. Найбільший нако­пи­чений ризик смерті – 0,1, виявлено у групах пацієнтів із більшим ступенем імуносупресії.