No abstract

No abstract

No abstract

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ 2 ДУ «Інститут урології НАмН України», м. Київ Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)найбільш поширена причина інфравезікальної обструкції у чоловіків. За даними ДУ «Інститут урології НАмН України», поширеність ДГПЗ в Україні в 2013 році становила 1132,9 на 100 тис. дорослого чоловічого населення. Незважаючи на існування великої кількості різних методів лікування цього захворювання, радикальним засобом залишається оперативне втручання. Мета дослідження: вивчення впливу методу хірургічного лікування ДГПЗ за допомогою порівняння доопераційних та післяопераційних параметрів пацієнтів з доброякісною гіперплазією ПЗ. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 124 хворих на ДГПЗ. Пацієнти були розподілені на чотири групи залежно від різних методів лікування цього захворювання. Результати. Під час аналізу динаміки структури симптомів до і після операції вдалося виявити певні відмінності між групами з різним функціональним результатом. Заключення. У сучасних умовах впроваджені все більш сучасні і нові методи оперативного лікування ДГПЗ, що вимагає всебічного і глибокого обстеження пацієнтів для вибору найбільш раціонального і економічно виправданого оперативного методу в кожній конкретній клінічній ситуації.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)це найбільш поширена причина інфравезікальної обструкції у чоловіків, але не єдина. За даними ДУ «Інститут урології НАМН України», поширеність ДГПЗ в Україні у 2013 році становила 1132,9 на 100 тис. дорослого чоловічого населен ня [1, 7]. За даними зарубіжних дослідників [8, 13], у 10% чоловіків з ДГПЗ віком 60-70 років протягом 5 років вини кає епізод гострої або хронічної повної затримки сечі, а при 10 річному спостереженні гостра затримка сечі виникає у кожного третього. Очевидно, це зумовлено особливостями анатомії чоловічої статевої системи. Стан порушення відве дення сечі із сечового міхура потребує катетеризації. Дренування сечового міхура раніше посіло особливе місце в медичній практиці. Ще в давньому Єгипті і Китаї застосову вали катетеризацію сечового міхура. Термін «катетер» у пе рекладі з грецького означає «введений всередину». У 1929 році Фредерік Фолей представив медичному товариству перший уретральний катетер з балонною системою фіксації.