У статті зроблено спробу виявити шляхи підвищення мотивації до вивчення французької мови здобувачами вищої освіти. Надано визначення мотивації як психолого-педагогічного феномену, описано та узагальнено основні види мотивації, її структуру та роль у вивченні французької мови у вищій школі, а також розглянуто основні особливості мотивації та їх зв'язок із навчальним процесом. Мотивація є управлінською діяльністю у викладанні іноземної мови і вважається однією з основних проблем її педагогічної методики. Актуальність вивчення іноземних мов сьогодні не викликає сумнівів, адже з розвитком сучасного суспільства, розширенням міжнародного співробітництва та обміну, організацією конференцій з іноземними учасниками у ЗВО тощо від студентів очікується глибоке знання іноземних мов. Мета статті полягає у виявленні дієвих підходів до підвищення мотивації вивчення французької мови. Об’єктом розвідки є французька мова, а предметом – мотиваційний аспект її вивчення. Авторами статті запропоновано можливі варіанти підвищення мотивації під час розвитку як усного мовлення, так і аудіювання, збагачення лексичного запасу. На думку авторів, необхідними умовами для формування та підтримки мотивації у вивченні іноземної мови є використання проблемно-пошукових методів навчання та навчально- методичних матеріалів, що враховують специфіку країни мови, що вивчається, а також використання автентичних матеріалів. Доведено, що мотивація у навчальній діяльності є важливим чинником формування особистості здобувача освіти, розвитку його навичок та вмінь, тому на заняттях з французької мови студентам необхідно пропонувати такі види навчальної діяльності, які сприяють розвитку творчого та інтелектуального потенціалу студентів. Для підтримки мотивації на заняттях із французької мови необхідно створити сприятливе психологічне середовище.

El objetivo del artículo es determinar las perspectivas de la literatura universal como materia para el desarrollo del pensamiento crítico de los estudiantes. Se utilizó un conjunto de métodos: prueba, conversación, observación, evaluación formative y métodos estadísticos. La variable independiente de la evaluación formativa es un sistema metódicamente modificado de lecciones de literatura mundial. La variable dependiente es el pensamiento crítico. Las muestras se formaron entre estudiantes de décimo grado de las instituciones educativas generales y secundarias de Kyiv. Los resultados del estudio dan testimonio de la efectividad del método desarrollado para desarrollar el pensamiento crítico. Se registraron cambios cuantitativos positivos para todos los criterios estudiados: cognitivo, comunicativo, reflexivo. Los resultados del análisis cuantitativo se confirman con datos observacionales, que indican transformaciones cualitativas en la actividad y el comportamiento educativo de los estudiantes. La prevalencia de indicadores medios de pensamiento crítico al inicio del experimento indica el nivel insuficiente del fenómeno estudiado, lo que se explica por el predominio de métodos reproductivos de aprendizaje en el proceso educativo. Las perspectivas de investigación implican estudiar la efectividad de un programa de desarrollo con estudiantes de otros grupos de edad.