The Covid-19 pandemic has a substantial impact on socioeconomic, political, demographic, and other aspects of life. Effective healthcare is, however, a primary determinant of successful fighting against Covid-19. The analysis of local healthcare indicators serves as a source for estimating pandemic magnitude and the adaptation of healthcare at a national level. In this study, the rates of Covid-19 hospital admissions to the Ivano-Frankivsk City Hospital, Ukraine, from April 2020 to May 2021 were analysed. All cases were grouped by age, sex, and the type of admission; data were analyzed monthly and seasonally. The peaks of hospital admissions were observed in November 2020 and March 2021; however, the highest mortality rates were seen from August to November 2020. The analysis of age- and sex-disaggregated Covid-19 mortality data showed the predominance of elderly males (61.9%, 66.6 ± 3.9 years) over females (38.1%, 71.8 ± 2.3 years). The ratio of hospital admissions was unstable: the percentage of emergency, GP-referred and self-referred admissions was similar from April to May 2020; however, GP-referred admissions prevailed, and the number of self-referral patients decreased twice between March and May 2021. In conclusions, the trends in hospital admissions were similar to those reported in other studies. However, the differences in time frames and socio-demographic characteristics were observed that highlights the importance of considering regional, social and geographic aspects of the population when improving the capacity of healthcare system and establishing effective preventive measures against the pandemic at the local level.

Aim: To analyze the reasons of low rehabilitation efficiency of persons with disabilities after musculoskeletal injuries. Materials and Methods: A retrospective study of the 102 people’s records whose permanent disability is extended after next certification was conducted. Results: Only 31.4% persons reduced the severity of disability. The rest remained unchanged (67.6%) or deteriorated (1.0%). Permanent disability after musculoskeletal injuries is typical for men (86.3%), villagers (74.5%), working age (99.0%), of which 37.5% – men under 40 years. Near half persons (45.1%) have passed the next re-examination more than 3 times; in 52.0% ones four or more years have passed after injury; in 9.8% cases the continuation of rehabilitation is considered as hopeless. Defects in the implementation of rehabilitation measures were revealed, namely: excessive use of drugs with insufficient evidence of effectiveness (85.3-88.2%), inadequate coverage of physical therapy and occupational therapy (56.4%), a formal approach to the individual rehabilitation programs (IRP) formation, in particular in the assessment of rehabilitation potential (100.0%), the degree of movement restrictions (20.6%), social and labor rehabilitation (36.3%). Despite the fact that the majority of the observed people (86.3%) were recognized as capable for work, only 63.7% were provided with advice on rational employment, and 78.4% of them do not work. Conclusions: Improving of the rehabilitation effectiveness requires comprehensive integrated solutions at the state level in order to change approaches to assessing the degree of disability, the formation and implementation of IRP based on modern world standards.

Пандемія COVID-19 має істотний вплив на соціальне життя студентів-іноземців, які навчаються на третьому курсі Івано-Франківського національного медичного університету, спеціальність «Лікувальна справа». Проведено онлайн-опитування 144 студентів за допомогою Google Forms у березні 2021 р. Більше половини опитаних студентів (53,5 %) вказали, що повністю обмежили свою соціальну активність. Третина студентів (36,1 %) вказала, що зараз менше спілкуються з друзями, особливо студенти чоловічої статі (47,7 % проти 22,0 % серед осіб жіночої статі). Водночас спілкування з родиною практично не змінилося або навіть збільшилося (зрозуміло, що тут йдеться про онлайн-спілкування). Переважна більшість опитаних (74,8 %) студентів вказала, що дотримуються всіх карантинних заходів, і обов’язкових, і рекомендованих. Решта дотримується лише обов’язкових. Більшість студентів (64,6 %) вважає карантинні заходи, які впроваджені на момент опитування, адекватними до епідеміологічної ситуації. Щодо вакцинації, то відповіді достовірно відрізнялися, залежно від статі (χ2=13,085, df=3, р=0,000). Дівчата-студентки вдвічі частіше, ніж хлопці-студенти, вказували, що будуть вакцинуватися за першої ж можливості. Тоді як студенти частіше вказували, що будуть вакцинуватися, але пізніше. Не хочуть вакцинуватися 10,7 % опитаних чоловіків та 2,4 % опитаних жінок. Питання вакцинації студентів-іноземців є актуальним та потребує комплексних зусиль представників як урядових структур, так і навчальних закладів для його реалізації.

The COVID-19 pandemic, in addition to direct impact on the health care system due to high morbidity and mortality from coronavirus, also has an indirect impact due to reduced access to health care for the population. Thus, during the pandemic period, the number of preventive visits to doctors decreased significantly due to the fear of getting infected in the health care facility, on the way to it, in the queue for a doctor, etc. In many countries, patients have had difficulty accessing health care due to congestion of medical staff with coronavirus patients. The aim of the study: to analyse the dynamics of the main indicators of oncological, including oncogynecological, morbidity and mortality in Ukraine over a five-year period. Materials and methods: according to the National Cancer Registry of Ukraine, changes in the main indicators of oncological, in particular oncogynecological, morbidity and mortality during 2016-2020 were studied. In research we analysed: crude incidence rate and crude mortality rate per 100 000 populations, one-year mortality (% lived less than 1 year since the diagnosis) and part of patients diagnosed during the preventive medical examinations (%). These coefficients were analysed in general for all classes of diseases (C00-C96), for oncogynecological diseases (C50, C53, C54, C56), among the whole population, males and females, and also analysed their trends. Correlation-regression analysis was used to determine the strength, direction and reliability of the relationship between the frequency of preventive screening for and one-year mortality. Results: it was found that in 2020, during the COVID-19 pandemic, the incidence of all oncological diseases in Ukraine significantly decreased (loss rate -25.0%), including oncogynecological (-18.1-21.8%), as well as mortality from them (-11.9% and 8.9-11.6%, respectively). This indicates on detection deterioration and confirms oncopathology is a risk factor for death from coronavirus disease. It was found that, despite a slight decrease of one-year mortality from cancer in 2016-2019 (from 30.6% to 27.1%), continuous decrease (from 24.9% to 20.8% in 2020) of cancer part detected during preventive examinations, on the background of proven strong correlation between these indicators (rxy = -0.89) threatens to further increase the cancer detection in late stages. General practitioners are responsible for population coverage by various screening programs, especially now when people have been restricted a lot in access to preventive measures for two years during the COVID-19 pandemic for different objective and subjective reasons.  It was found males are high risk group of cancer late diagnostic vs females, due to lower rates of cancer detection during preventive examinations (in 1.7 times) and higher rates of cancer one-year mortality (in 1.7 times) and cancer mortality (in 1.5 times); while the oncogynecological pathology trends, regardless of localization, did not differ from those for all oncological disease (C00-C-96). Conclusions: the results of our research indicate an alarming tendency of preventive measures quality declining, further complicated by the pandemic, and threatens to increase the oncological diseases detection in late stages in the coming years. So, it is necessary to work out and implement urgent management actions to improve the organization of the population coverage by target preventive examinations in time of pandemic, especially on primary health care level.

Як свідчать результати дослідження, переважна більшість опитаних студентів (65,3 %) вважає, що пандемія COVID-19 мала негативний вплив на навчання. Проте абсолютна більшість опитаних (79,2 %) вважає, що дистанційний формат був єдиним варіантом навчання в сучасних умовах. Студенти (84,8 %) позитивно оцінюють якість дистанційного навчання в університеті. Однак респонденти чоловічої статі в цілому краще оцінюють онлайн-навчання, ніж опитані жіночої статі (χ2=9,263, df=3, p=0,026). Найбільше схвальних відгуків отримали онлайн-лекції (95,1 %). Привертає увагу те, що 85,4 % респондентів вважають, що більшість лекцій може бути он-лайн навіть після карантину. Проведення практичних занять, особливо з клінічних дисциплін, отримало менше схвальних відгуків від студентів. Основною причиною низьких оцінок, на думку респондентів, є неможливість опанувати практичні навички повною мірою в онлайн-форматі. Важливим аспектом діяльності університету в епоху пандемії було налагодження комунікації зі студентами. Як показали результати опитування, половина студентів мала достатньо інформації щодо організації навчання в нових умовах. Водночас третина респондентів вказала, що інформації було недостатньо. Позитивним, на наш погляд, є високий рівень задоволеності студентів комунікацією з викладачами. Так, більше 20 % опитаних позитивно оцінили взаємодію з викладачами в умовах дистанційного навчання. Позитивним є також те, що в умовах онлайн-навчання зменшилася кількість пропущених занять. Спосіб відпрацювання занять був чітким і зрозумілим для половини студентів (49,3 %). Проте четверта частина опитаних вказала, що мали труднощі з відпрацюванням пропусків – частіше респонденти чоловічої статі (30,1 % проти 17,1 % серед жінок, χ2=12,17, df=3, р=0,001). Ще одним складним завданням для викладачів було проведення підсумкових модульних контролів в онлайн-форматі. Студенти ж переважно (68,1 %) позитивно оцінили такі заняття, особливо опитані особи чоловічої статі (74,8 % проти 51,2 % серед опитаних жіночої статі). Однак третина опитаних (30,6 %) вважає, що викладачі по-різному проводили модулі, частіше студенти жіночої статі (46,3 % проти 24,3 % серед опитаних чоловічої статі, χ2=7,517, df=2, р=0,023). Серед переваг дистанційного навчання слід відзначити впровадження навчальної платформи Microsoft Teams. Так, більшість опитаних (87,8 %) вважає платформу зручною у використанні. Крім того, абсолютна більшість респондентів (75,7 %) вважає, що нам слід продовжити використання платформи і після закінчення карантину. Слід зауважити, що в умовах карантину студенти почали значно активніше користуватися веб-сайтом університету для отримання навчальної інформації. Більшість опитаних (72,2 %) вважає наш веб-сайт зручним для використання. Крім відповідей на запитання анкети, ми просили надати нам зворотний зв’язок щодо покращення проведення онлайн-занять. Більшість студентів (69,4 %) написала нам свої пропозиції. Найбільше студентів турбує оволодіння практичними навичками, і часто вони писали про необхідність ширшого використання відеоматеріалів з демонстрацією різних практичних навичок. Ще одним поширеним варіантом пропозицій з боку студентів було збільшення часу на підготовку до іспиту «Крок 1», який вони мають складати в кінці семестру.