У статті рентгенівським методом досліджено відновлення водню карбонільного (Р10) та розпиленого водою (ПЖР3) промислових марок порошків заліза із середнім розміром частинок 5 мкм та 100 мкм відповідно. Вивчено фазовий склад, залишкові напруження та розмір ОКР у рихлих (насипних), пресованих та спечених порошків. Показана необхідність двох етапів відновлення порошків оксиду заліза з витримкою у низькотемпературній (400°C-450°C) та високотемпературній (880°C-910°C) областях. Відновлення розпилених водою порошків через їх складну морфологію поверхні відбувається в кілька етапів з утворенням проміжних оксидних фаз, контролюється дифузійними процесами і завершується при підвищеній температурі (~900°С). Встановлено вплив залишкових напружень на повноту процесу відновлення порошку. Досліджено відновлення бімодальних складів з різним співвідношенням за розмірами Р10 та ПЖР3 частинок порошків. Отримані найменші залишкові напруження та найвищі значення ОКР у сплавах з відношенням 50/50 Р10 та ПЖР3.

У роботі встановлено, що матеріали Catamold8740 та PolyPOM8740 після спікання мають перлітно-феритну структуру з наявними структурними неоднорідностями та дрібнокристалічними сторонніми включеннями. Методами рентгеноструктурного аналізу встановлено вплив термічної обробки на напружено-деформований стан низьколегованих сталей Catamold8740 та PolyPOM8740 та показано, що макронапруження у матеріалах зменшуються на порядок. Максимальні макронапруження в порошкових сумішах при спіканні досягають sмакро~1.4ГПа. Після термообробки залишкові макронапруження істотно зменшуються і становлять sмакро~150-200 МПа в обох матеріалах. Мікронапруження в матеріалі Catamold8740 після термообробки залишаються на рівні ~700-840МПа, а в PolyPOM8740 мікронапруження падають практично до нуля (<60МПа).