The patterns of variation in vegetative indices received by means of data of remote land sensing are described as being dependant on geomorphological predictors and the sizes of agricultural fields in an experimental polygon within Poltava region. The possibilities of application of vegetative indices have been explored through ecogeographical determinants of the ecological niche of the common milkweed (Asclepias syriaca L.) and other weeds. On the basis of images of the land surface taken on 23 March and 27 August 2015 by the sensor control Operational Land Imager (OLI), installed on the satellite Landsat 8, vegetative indices have been calculated (AC-Index – aerosol/coastal index, Hydrothermal Composite, NDTI – Normalized Difference Tillage Index, NDVI – Normalized Difference Vegetation Index, VI – Vegetation Index, MNDW – Modified Normalized Difference Water Index, LSWI – Land Surface Water Index, NBR – Normalized Burn Ratio, M15). The data obtained have been subjected to principal component analysis and the revealed principal components have been interpreted with the help of regression analysis, in which geomorphological variables have been applied as predictors. It was possible to explain the trends of variability of the vegetative cover, formalized in the form of the principal component, by means of indices which quantitatively characterise features of relief. The various aspects of variation of vegetative cover have been shown to be characterised by the specificity of the influence of relief factors. A prominent aspect of the variation of the vegetative cover of agroecosystems is variability within a field. The degree of a variation of conditions is proportional to the size of a field. Large fields occupy level plain positions. In turn, within small fields sources of variation are changes in ecological conditions which arise owing to unevenness of relief, which increases in proximity to gullies and ravines. We have identified the aspects of the variation of vegetative cover which by their nature can be considered as contributers to the growth of weeds in agroceonoses. Satellite imaging by Landsat does not allow direct identification of concentrations of weeds, but it can reveal complex changes in the landscape cover, which act as markers of the processes connected with development of weed vegetation. The procedure of further decoding of satellite images for the purpose of identification of weeds requires greater attention in this field of research.

В работе на основе экспериментальных данных с помощью иерархических процедур статистического анализа установлены оптимальные режимы механического возделывания почвы как агротехнического приема контроля численности сообщества сорняков в целом и ваточника сирийского. Одноразовое механическое уничтожение сорняков путем вспашки или дискования приводит к увеличению общей засоренности необрабатываемых земель на 22,30 % (пахота) и 26,65 % (дискование). Культивация, которая проводилась после пахоты, приводила к снижению на 37,42 % общей численности сорняков, а культивация после дискования-к снижению численности сорняков на 44,58 %. Проведение второй культивации после пахоты обеспечивало гибель 70,1 % сорняков в сравнении с контролем и 52,2 % в сравнении с первой культивацией. Проведение вспашки после дискования и культивации приводит к снижению общего количества сорняков на 73,69 % в сравнении с контролем и на 52,52 % по сравнению с последовательным дискованием и культивацией. Одноразовое возделывание существенно не влияет на количество ваточника сирийского в сообществе сорняков. Культивация после пахоты снижает долю ваточника сирийского на 19,20 %, а после дискования-на 13,03 %. Третье возделывание почвы не оказывает воздействия на селективное уничтожение ваточника сирийского. Ключевые слова: ваточник сирийский, возделывание почвы, агротехнические методы борьбы, сорняки Papka O.S. AGRO-ECOLOGICAL EFFECTIVNESS OF SOIL TECHNOLOGIES AS CONTROLING TOOL FOR COMMON WILKWEED (ASCLEPIAS SYRIACA L.

У роботі висвітена роль геоморфологічних екогеографічних змінних, які одержані за допомогою цифрової моделі рельєфу, створеної на основі даних дистанційного зондування Землі, як маркерів екологічної ніши бур'янів на прикладі ваточника сирійського (Asclepias syriaca L.). Полігоном дослідження обрана територія, як знаходиться навколо населеного пункту Вовнянка (Полтавська область). Полігон має лінійні розміри 26 кілометрів у напрямку зі сходу на захід та 15 кілометрів -у напрямку з півночі на південь, загальна площа полігону складає 390 км 2 . У якості геоморфологічних змінних у роботі розглянуто топографічний індекс вологості, індекс топографічного положення, індекс балансу геомаси, фактор ерозії, пряма та розсіяна інсоляції, висота над русоловю мережею, різномасштабний індекс гребнів височин та різномасштабний індекс тальвегів, векторна міра пересіченості місцевості. Встановлено, що за сукупністю геоморфологічних показників, одержаних за допомогою цифрової моделі рельєфу, можна стверджувати, що у межах окремого сільськогосподарського поля формується широке різноманіття мікроумов, яке обумовлене рельєфними особливостями. Вірогідно, варіювання теплового та водного режимів, перерозподіл вологи, а також результативності механічного обробітку ґрунту та зусиль по контролю чисельності бур'янів складають фон, у межах якого можливим стає розселення шкідливих рослин, у тому числі ваточника сирійського. В работе показана роль геоморфологических екогеографических переменных, которые получены с помощью цифровой модели рельефа, созданной на основе данных дистанционного зондирования Земли, как маркеров экологической ниши сорняков на примере ваточника сирийского (Asclepias syriaca L.). Полигоном исследования выбрана территория, которая находится в округе населенного пункта Вовнянка (Полтавская область). Полигон имеет линейные размеры 26 километров в направлении с востока на Бiологiчний вiсник ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Біологічний вісник МДПУ. 2016. №1 244 запад и 15 километров -в направлении с севера на юг, общая площадь полигона составляет 390 км 2 . В качестве геоморфологических переменных рассмотрен топографический индекс влажности, индекс топографического положения, индекс баланса геомассы, фактор эрозии, прямая и рассеянная инсоляции, высота над русловою сетью, разномасштабный индекс гребней возвышенностей и разномасштабный индекс тальвегов, векторная мера пересеченности местности. Установлено, что по совокупности геоморфологических показателей, полученных с помощью цифровой модели рельефа, можно утверждать, что в пределах отдельного сельскохозяйственного поля формируется широкое разнообразие микроусловий, которое обусловлено рельефными особенностями. Вероятно, варьирование теплового и водного режимов, перераспределение влаги, а также результативность механического обработки почвы и усилий по контролю численности сорняков составляют фон, в пределах которого становится возможным расселение сорных растений, в том числе ваточника сирийского.Ключевые слова: ваточник сирийский, цифровая модель рельефа,...

У роботі на основі експериментальних даних за допомогою ієрархічних процедур статистичного аналізу встановлені оптимальні режими механічного обробітку ґрунту як агротехнічного прийому контролю чисельності угруповання бур’янів загалом та ваточника сирійського. Показано, що одноразове механічне знищення бур’янів шляхом оранки або дискування призводить до збільшення загальної засміченості необроблюваних земель на 22,30 % (оранка) та 26,65 % (дискування). Культивація, яка проводилась після оранки приводила до зниження на 37,42 % загальної чисельності бур’янів, а культивація після дискування – до зниження чисельності бур’янів на 44,58 %. Проведення другої культивації після оранки забезпечувало загибель 70,1 % бур’янів порівняно з контролем та 52,2 % порівняно з першою культивацією. Проведення оранки після дискування та культивації  приводить до зниження загальної кількості бур’янів на 73,69 % порівняно з контролем та на 52,52 % порівняно з послідовним дискуванням та культивацією. Одноразовий обробіток суттєво не впливає на частку, яку займає ваточник сирійський в угрупованні. Культивація після оранки знижує частку ваточника сирійського на 19,20 %, а після дискування – на 13,03 %. Третій обробіток ґрунту не сприяє селективному знищенню ваточника сирійського. In work on the basis of experimental data by means of hierarchical procedures of statistical analysis optimum modes of soil mechanical cultivation as agrotechnical approach of the control of weeds community as a whole and milkweed abundance have been established. Disposable mechanical destruction of weeds by ploughing or discing leads to augmentation of the general contamination of not treated earths at 22,30 % (ploughed land) and 26,65 % (discing). Cultivation which was spent after a ploughed land led to decrease on 37,42 % of an aggregate number of weeds, and cultivation after discing to decrease of number of weeds on 44,58 %. Carrying out of the second cultivation after a ploughed land provided  destruction of 70,1 % of weeds in comparison with the control and 52,2 % in comparison with the first cultivation. Carrying out of ploughing after discing and cultivations leads to decrease of total weeds on 73,69 % compared with the control and on 52,52 % compared with consecutive discing and cultivation. Disposable cultivation essential does not influence on a lobe which occupies milkweed in assemblage of weeds. Cultivation after a ploughed land reduces a lobe milkweed on 19,20 %, and after discing on 13,03 %. The third cultivation of bedrock does not render influence on selective destruction of milkweed.