This article explores the problem of aesthetic education and focuses on issues related to its implementation in the educational process of a modern educational institution. The content and features of modern aesthetic education in the system of professional training of future specialists are covered. The study was conducted during the 2018/2019 academic year. The experimental group consisted of 105 students aged between 17-19 years, while the control group consisted of 155 students of the same ages. As part of this summative assessment, a survey was conducted with the help of a questionnaire, which involved a total of 260 students from both universities, who answered the questions specifying the main shortcomings of modern educational activities. It is known that one of the conditions that interferes with aesthetic development of future specialists is the lack of free time, due to the fact that most students work in their free time after classes and the lack of motivation to participate in classroom discussions. In the process of conducting summative assessment with the help of psychological methods, the main attention was focused on communicative and organizational abilities, empathy, creativity and reflection. It is noted that among the priorities of educational activities at the faculty, it is important to create appropriate aesthetic conditions for the active development of students. Based on the survey, it was found that the main methods in aesthetic education are training, creative meetings with experts, artists and writers; practicals (method of assignments, setting of ©2020 The authors and IJLTER.ORG. All rights reserved.practical tasks -involvement in creative activity); preparation of excursions to museums, theatres, cinemas and the creation of thematic exhibitions. It is determined that studying at the university is not only preparation for future professional activities, but also the formation of character, inculcation of aesthetic and moral values, sustenance of culture and the development of creative thinking. The use of relevant international experience in the processes of creative preparation of young people plays an important role in ensuring the effectiveness of training and aesthetic education of students.

У статті досліджується проблема розвитку вокальної культури майбутніх вокалістів у процесі фахової підготовки. Зазначено, що вимоги щодо змісту мистецької освіти зумовлюють необхідність удосконалення підготовки майбутніх вокалістів, розгляду пріоритетних напрямків підвищення його вокальної культури, пошуку оптимальних форм і методів розвитку вокальної культури майбутніх фахівців. Підкреслено, що вокальне мистецтво є найбільш популярним видом музичного мистецтва, де поєднуються музика, спів, слово, поезія і сценічна культура. Художній зміст вокальних творів передається засобами співочого голосу, утворює навколо себе могутнє виховне середовище, безпосередньо впливаючи на всіх учасників художньо-педагогічного процесу. Автор статті зазначає, що огляд історії розвитку вокального мистецтва переконує в тому, що видатних представників різних вокальних шкіл (італійської, французької, російської, німецької та української) поєднують загальні методичні положення та художня спрямованість: глибока щирість і правдивість художнього трактування, уміння розкривати зміст твору, яскрава переконливість. Підкреслено, що вивчення науково-методичної літератури впевнює в важливості проблем, пов’язаних із розвитком вокальної культури майбутніх вокалістів: розвиток технічних навичок вокалістів, питання фізіології співочого процесу, підготовка майбутніх вокалістів до виконавської діяльності тощо. Автор статті зазначає, що ефективність розвитку вокальної та виконавської культури майбутніх вокалістів залежить від спрямованості навчальної роботи на поглиблення процесів сприйняття, уявлення, відтворення, що безпосередньо пов’язано з усіма розумовими операціями студентів, розвитком їхнього мислення в цілому Обґрунтовано, що найбільш важливими вокально-педагогічними принципами формування професійної культури вокаліста можна вважати: музично-художнє виховання співака; розвиток музичного і вокального слуху; індивідуальний підхід в навчанні; наслідування вокальної традиції педагога; процес формування вокальної культури студентів на позиціях доцільності, необхідності, ефективності та успішності; принцип поступовості, послідовності та неперервності; принцип єдності художнього й технічного розвитку; принцип усвідомлення специфіки вокально-методичної діяльності; принцип творчої активності.